Історія кафедри

Кафедра факультетської педіатрії та медичної генетики створена 20 червня 2000 року. Завідувачі кафедри педіатрії та медичної генетики:

Сорокман Таміла Василівна (2000-2015 рр.)

Сокольник С.В. з 01.09.2015 р.

Наукові розробки кафедри спрямовані на вирішення проблем дитячої ендокринології, гастроентерології та клінічної генетики. На сьогодні вивчено розповсюдженість, структуру та динамічні зміни уроджених вад розвитку в дітей Чернівецької області, створено реєстр уроджених вад розвитку.

Вперше з позицій доказової медицини, на підставі використання статистично достовірних результатів багатофакторного аналізу та епідеміологічних методів виділено найбільш значимі чинники ризику розвитку вад серцево-судинної системи, описана клініко-генетична характеристика даної патології та виведена математична модель ризику уроджених вад серця.

Удосконалено критерії ранньої діагностики та обґрунтовано нові підходи до профілактики уроджених вад розвитку серцево-судинної системи в дітей.

Створено реєстр сімей Буковини з уродженими вадами розвитку. 

Запропоновано схему раціонального обстеження хворих, яка забезпечує прогнозування перебігу та ризик виникнення уроджених вад серцево-судинної системи. Удосконалено ультрасонографічні критерії діагностики уроджених вад серця в дітей для використання у пологових будинках, дитячих поліклініках та стаціонарах. Деталізовано проведення медико-генетичного консультування у родинах високого ризику розвитку вад серцево-судинної системи, запропонована система конкретних заходів щодо ранньої діагностики та профілактики вад серця в дітей.

Обґрунтовано необхідність проведення масового скринінгового дослідження на виявлення уроджених вад у дітей.

Співробітниками кафедри розроблено нові критерії діагностики виразкової хвороби, запропоновано схему раціонального обстеження хворих на виразкову хворобу, що забезпечує прогнозування перебігу та ризику виникнення виразкової хвороби у нащадків. Проведені дослідження дозволяють створити новий підхід до медико-генетичного консультування у родинах високого ризику розвитку виразкової хвороби в дітей. Обґрунтовано, апробовано та проведено оцінку ефективності комплексної терапії з використанням традиційних схем лікування, мікрохвильової резонансної терапії та еглонілу.

Велика увага приділяється стану здоров'я дітей, які проживають у регіоні з йодною недостатністю. Визначено ступінь зобної ендемії та розповсюдженість зоба серед дитячого населення Північної Буковини за окремими критеріями ВООЗ/ЮНІСЕФ/ІССІBDD. Показано невідповідність між частотою зоба серед дітей із різних зон проживання та медіаною йодурії, що передбачає наявність інших, зобогенних факторів у формуванні ендемічного процесу на Північній Буковині.

Вивчено розповсюдженість субклінічного гіпотирозу серед дітей шкільного віку, які проживають за умов йодного дефіциту та проведена оцінка стану здоров'я і розвитку цих дітей.

Виділено основні напрямки порушення розвитку дітей із зобом залежно від функціонального стану щитоподібної залози. Удосконалено алгоритм ранньої діагностики тиреопатій.

Обґрунтовано необхідність проведення масового скринінгового дослідження на виявлення ендемічних тиреопатій серед дитячого населення Пів­нічної Буковини. За результатами проведених досліджень розроблені клініко-лабораторні діаг­ностичні маркери порушення функції щитоподібної залози, встановлено покази для виділення груп ризику за розвитком ендемічних тиреопатій у дітей із йододефіцитних районів мешкання.

Матеріали дослідження було використано при підготовці рішення Чернівецької обласної ради "Про невідкладні заходи щодо профілактики йододефіцитних захворювань серед населення області".

Обґрунтована і розроблена наукова концепція збереження здоров'я дітей, які постійно мешкають за умов пролонгованої дії малих доз іонізуючого опромінення.

Зважаючи на складну екологічну обстановку, яка виникла після аварії на Чорнобильськії АЕС кафедрою проведено моніторинг стану здоров'я дітей шкільного віку, що проживають на техногенно забруднених територіях. Внаслідок чого було встановлено, що проживання на забруднених радіонуклідами територіях призвело до погіршення стану здоров'я як на популяційному, так і на індивідуальному рівнях. Було доказано, що найбільш високі показники захворюваності спостерігаються у районах з високим рівнем радіаційного забруднення.

Простежена і співставлена динаміка захворюваності в ранній та пізній післяаварійні періоди. Встановлено, що в ранній післяаварійний період пору­шення стану здоров'я в основному було зумовлене функціональними змінами в організмі дітей, в пізній - розповсюдженням соматичних захворювань.

Вперше детально представлено загальні та характерні зміни стану здоров'я дітей, які народились до аварії і зазнали впливу радіаційного йоду (переважає патологія щитовидної залози) та дітей, які народились після аварії і зазнають впливу довготривалих радіонуклідів (переважає патологія органів травлення та дихання).

Означена структура змін з боку гіпофізарно-тиреоїдної системи та визначена тенденція їх розвитку. Одержано принципово нові дані про незвичайний характер перебігу і зв'язок із чинником радіаційного забруднення навколишнього середовища патології щитовидної залози. Проведена оцінка показників периферичної крові у дітей різного віку залежно від рівня радіоактивного забруднення середовища та інкорпорації радіоцезію. Вивчені дискретні статево-вікові особливості показників гемограми та виявлені відмінності у дітей різних районів мешкання.

Розроблено інформативні критерії формування груп ризику за розвитком гематологічної патології, патології щитоподібної залози, порушення сомато-статевого розвитку. Підтверджено результати досліджень інших авторів про те, що відміна обмежуючих заходів на радіаційно забруднених територіях і недостатнє забезпечення чистими продуктами харчування дитячого населення сприяє підвищенню дози внутрішнього опромінення за рахунок інкорпорованого радіоцезію.

Впроваджено ефективні реабілітаційні заходи, спрямовані на корекцію виявлених порушень та мінімізацію несприятливого впливу іонізуючого опромінення. Запропонований спосіб застосування пектину для виведення інкорпорованих радіонуклідів із організму дітей, які постійно мешкають на радіаційно забруднених територіях.

Поряд з навчальною та науковою роботою кафедра тісно співпрацює з практичною охороною здоров’я. Співробітники кафедри постійно проводять консультативно-лікувальну роботу в базовій лікарні та лікувальних закладах районів області. Кафедра тісно співпрацює з Львівським інститутом спадкової патології.