11 жовтня студентами Буковинського державного університету 4 курсу, 7 групи разом із асистентом кафедри педіатрії та медичної генетики, к.мед.н. Остапчук В.Г. була проведена благодійна акція, яку присвятили цукровому діабету.

В сучасному світі кожна 10 людина хвора на ЦД, тому дуже важливо володіти базовими знаннями про дане захворювання, навіть якщо ти не медик. Тому розвіємо декілька міфів. Люди з ЦД можуть їсти солодке і від надмірного його споживання діабет не розвивається. Звісно усе відносно і буквально це не можна сприймати. Нам всім необхідні вуглеводи, важливим буде те, звідки ми отримаємо цей цукор. Мед, солодощі, рафінований цукор - можуть швидко підвищити глюкозу у крові, тому їх к-сть варто обмежити. В той же час, високий цукор у крові - це ще не діабет. Для того, щоб перевірити точно, необхідно здати аналіз на глікований гемоглобін. Це аналіз крові, що показує середній показник рівня цукру в крові за останні 3 місяці.

 Діабет є хронічним захворювання, але люди з діабетом можуть прожити довге життя завдяки вчасно розпочатому лікуванню. Зараз вчені шукають засоби, які зможуть відновлювати функцію клітин в острівцях Лангерганса, тоді цукровий діабет можна буде повністю виліковувати, а поки цього не відбулося, давайте підтримувати здоров'я завдяки правильному харчуванню і активному способу життя.

Ультразвукова діагностика в педіатрії (31.10.2022 р.)

Ультразвукове дослідження (УЗД) – це неівазивний діагностичний метод дослідження організму людини, який базується на використанні ефекту  ультразвукової хвилі та дозволяє розпізнати патологічні зміни внутрішніх органів.

Першим, хто використав ультразвукові хвилі в якості діагностичного інструменту, пропустивши ультразвуковий промінь через людський череп, став австрійський невролог та психіатр Карл Дуссік. В 1947 році він представив результати визначення пухлин головного мозку за допомогою вимірювання інтенсивності ультразвукової хвилі. Метод назвав «гіперфонографією» і, саме, з того часу почалось використання ультразвукового дослідження в медицині.

УЗД – безпечний, безболісний, точний метод діагностики, який застосовується майже у всіх медичних галузях, зокрема в педіатричній практиці. З його допомогою не тільки можна виявити будь-які структурні порушення органів, вірно виставити діагноз та визначитись із тактикою лікування, але й виявити найменші функціональні зміни та контролювати нормальний розвиток дитини.  

Вважається, що вплив на людину високочастотних ультразвукових імпульсів, які поглинаються або відбиваються організмом є абсолютно безпечним, безболісним і не впливає на стан органів і систем. Пацієнт може бути впевнений в тому, що ультразвук не накопичується в тканинах, на відміну від рентгенологічних досліджень, і може використовуватись багаторазово навіть протягом одного дня без шкоди для пацієнта, окрім того, метод УЗД не має вікових обмежень, призначати немовляті можна одразу з народження. Ще однією перевагою є те, що його використання проходить без порушення цілісності шкірних покривів і введення контрастних речовин, що є токсичними, тобто УЗД – є неінвазивним методом діагностики. Наступними перевагами УЗД є висока інформативність, доступність та швидкість здійснення обстеження.

Метод УЗД практично немає протипоказань до застосування, виключення становлять наявність відкритої рани, свищів, гнійних змін на шкірі в ділянці органу, який досліджується.

Єдиними незручностями для пацієнта є те, що деякі з видів УЗД потребують підготовки, яка містить певні особливості для дитячого віку. УЗД органів черевної порожнини дітям старшого віку слід проводити строго натще серця (не раніше ніж через 8 годин після останнього прийому їжі), виняток становлять немовлята – яким дослідження роблять через три години після годування. За три дні до обстеження слід виключити з раціону чорний хліб, бобові, капусту, молоко, свіжі овочі та фрукти, газовані напої та інше, що може спровокувати підвищення газоутворення в кишечнику. УЗД органів малого тазу проводять на повний сечовий міхур (дитині необхідно випити, залежно від віку, певну кількість рідини). Такі дослідження як нейросонографія, УЗД серця, щитоподібної залози, лімфовузлів, суглобів та м’яких тканин особливої підготовки не потребують.

Окрім того, потрібно врахувати той факт, що багато дітей бояться будь-яких медичних маніпуляцій. Бажано за декілька днів до обстеження попередити дитину про візит в медичну установу та підготувати її, детально розповівши всі деталі, відмітити, що дослідження буде проводитися в присутності мами чи тата. Безпосередньо перед початком процедури можна попросити лікаря показати екран апарату – «телевізор», тим самим зацікавити дитину, або «зробити УЗД» мамі, щоб малюк зрозумів, що це зовсім не боляче.

Отже, УЗД є одним із методів високої точності, а вчасна діагностика є запорукою ефективного лікування, особливо для дитячого здоров’я.   

Підготувала: асистент кафедри

педіатрії та медичної генетики

Надія ЧЕРНЕЙ

3 березня 2021 року

Всесвітній день запобігання уродженим вадам розвитку

Уроджені вади розвитку (УВР) - головна причина малюкової смертності в розвинутих країнах світу. Тому 12 провідних організацій світу з охорони здоров’я оголосили 3 березня 2015 року першим щорічним Всесвітнім днем запобігання уродженим вадам розвитку.

Мета цього Дня у всьому світі  покращити поінформованість суспільства про причини УВР, запровадити програми їх первинної профілактики, розширити мережу інформаційних ресурсів і служб з опіки хворих та їхніх родин.

З нагоди відзначення Міжнародного дня запобігання уродженим вадам розвитку доц. кафедри педіатрії та медичної генетики Ластівка Ірина Володимирівна провела 4 березня круглий стіл із студентами 9 групи V-го курсу.  До уваги студентів була представлена лекція «Порушення фолатного циклу», в якій було викладено негативні наслідки порушення метаболізму фолієвої кислоти на плід та новонароджених, структуру УВР та патологічних станів при дефіциті вітаміну В9, покази до діагностики порушень фолатного циклу. 

Структурні порушення, що виникають до народження дитини і виявляються відразу або невдовзі після народження і зумовлюють порушення функцій органів – це УВР. Вони посідають чільне місце в структурі причин інвалідності та смертності у дітей раннього віку. Найбільш тяжкими щодо прогнозу є множинні уроджені вади розвитку, уроджені вади розвитку центральної нервової системи, уроджені вади серця, шлунково-кишкового тракту та нирок.

Проблеми, пов‘язані з УВР, особливо актуальні для населення України. Сучасною наукою доведено, що на виникнення більшості УВР у дітей впливають фактори навколишнього середовища (тератогенні фактори), зокрема, іонізуюча радіація, алкоголь, дефіцит мікронутрієнтів. Негативний вплив цих факторів можна зменшити або взагалі усунути, і тим самим значно знизити ризики і частоти УВР. Відомо, що населення України зазнає хронічного впливу низьких доз іонізуючої радіації. Розповсюдженим у нашій країні є вживання алкоголю вагітними жінками, причому більше у містах, ніж у селах. Незважаючи на те, що дослідженнями засвідчено підвищену частоту вад нервової трубки,  мікроцефалії тощо, однак причина виникнення цих УВР остаточно не визначена. Так, пренатальний вплив алкоголю є однією з найважливіших причин УВР як в Україні, так і у світі. Слід зазначити, що біля 5% вагітних жінок вживають алкоголь у значних дозах, що може призвести до ураження дитини ще до народження.

Попередити появу дитини з уродженими вадами розвитку можна за допомогою планування вагітності. Перший етап – медико-генетичне консультування до настання вагітності. Другий етап – за 2-3 місяця до зачаття чоловікові та дружині призначається комплекс мікроелементів з обов’язковим вмістом фолієвої кислоти, збалансоване харчування, збагачене  продуктами з підвищеним вмістом фолієвої кислоти впродовж 2-3 місяців. Фолієва кислота в комплексі з вітамінами групи В сприяє нормальному розвитку плоду.  Вагітна обов’язково повинна вчасно стати на облік в жіночу консультацію за місцем проживання, де впродовж  вагітності вона буде знаходитися під спостереженням лікарів,в тому числі й генетиків.  

«Найкращий старт у житті - це народження без уроджених вад розвитку, яким можна запобігти»

Доц. кафедри педіатрії та медичної генетики

к.мед.н. Ластівка І.В.

З нагоди відзначення Міжнародного дня ДНК викладач кафедри педіатрії та медичної генетики Ластівка Ірина Володимирівна 3 травня 2019 року провела круглий стіл зі студентами 5-го курсу, 5-тої групи, під час якого було презентовано та обговорено сучасні методи діагностики спадкових захворювань. Також Ластівка І.В. 25 квітня 2019 р. прийняла участь в сюжеті програми ТРК «Буковина» «Доброго ранку, Буковино», який був присвячений Міжнародному дню ДНК, де розповіла про предиктивну медицину та перспективи ДНК-досліджень в області фармакогенетики та ранній діагностиці найбільш поширених захворювань в українській популяції (ссилка на відео https://www.youtube.com/watch?v=gN953XVXOj4&fbclid=IwAR3t623x-Xo_-YbWAi6Nex8RMeWvtUVwTmCSeV8_11ZLBZS4wSt5bKIFTwE )

Доцент кафедри педіатрії

та медичної генетики Ластівка І.В.

2-5 квітня 2019 року на базі Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру ХНМУ відбувся ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з медичної генетики.

Олімпіада проходила в два тури: I тур у вигляді тестових завдань і II тур, який складався з ситуаційних задач і розшифровки каріограм. Також в рамках Олімпіади пройшла сесія Малої Генетичної Академії та Школа з медичної генетики, на якій піднімались питання актуальних напрямків розвитку сучасної генетики та цікаві клінічні випадки з практики лікарів Українського інституту клінічної генетики ХНМУ.

ІІ призове місце на олімпіаді виборов студент 3-ої групи медичного факультету №4 V-го курсу БДМУ Давидюк Володимир Андрійович.

З нагоди відзначення Міжнародного дня запобігання уродженим вадам розвитку доц. кафедри педіатрії та медичної генетики Ластівка Ірина Володимирівна провела круглий стіл із студентами 12 групи V-го курсу 4.03.2019 р.  До уваги студентів була представлена лекція-презентація «Синдром Едвардса: клінічний поліморфізм та медико-генетичне консультування», в якій було викладено основні фенотипові прояви, клінічний поліморфізм та генетичну гетерогенність синдрому трисомії 18-ої хромосоми, важливість медико-генетичного консультування родин у випадку народження дитини із цим синдромом.

Також до уваги студентів була представлені та презентація проф. В.Вертелецького про запобігання уродженим вадам розвитку, створена OMNI-Net - MedWord для сайту Clinical Eye Openers (https://www.youtube.com/watch?v=ERgTqdkj3Sg), в якій було висвітлено причини виникнення, медичні аспекти дітей із уродженими вадами розвитку та питання їх профілактики.

Окрім того, за дорученням професора Володимира Вертелецького (директора програм розвитку дітей та запобігання уродженим вадам і голови правління МБФ «ОМНІ-мережа для дітей»), студентів, співробітників  кафедри педіатрії та медичної генетики та лікарів КМУ ОДКЛ анонсовано вебінар із серії «ЕЛЕМЕНТИ ТЕРАТОЛОГІЇ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ», який відбудеться 28 березня 2019 року о 15.00. 

Свято Миколая для дітей – пацієнтів обласної дитячої клінічної лікарні

18 грудня 2018 р. викладачі кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету разом зі студентами організували святкове дійство до Дня Святого Миколая.

Організаторами свята виступили куратори медичного факультету №1 Ризничук М.О. та Лозюк І.Я. разом зі своїми кураторськими групами (8 група та 2 група 4 курсу І медичного факультету), асист. Остапчук В.Г., разом зі студентами 4-го курсу І медичного факультету (6,11 та 14 групи) зі студентами 4-го курсу ІІ медичного факультету (20 та 21 групи), студентами 4-го курсу стоматологічного факультету (1 та 5 групи), студентами 4-го курсу IV медичного факультету (2 та 3 групи) та 33 група V курсу ІІІ медичного факультету.

Викладачі БДМУ запросили студентів училища мистецтв імені Сидора Воробкевича, які показали дітям, що лікуються у стаціонарних відділеннях ОДКЛ (пр. Незалежності, 98) виставу, приурочену до свята, влаштували безліч конкурсів та розваг. Від студентів-медиків кожна дитина отримала гарний подарунок.

До свята приєдналися і студенти 4-го курсу 3 групи І медичного факультету із своїм викладачем, Остапчук В.Г. Вони проспонсорували лікування дитини з багатодітної родини, яка знаходиться на лікування у неврологічному відділенні ОДКЛ.

21.03.2018 р. МЕДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

Частота народжуваності дітей з синдромом Дауна (СД) у різних країнах світу значно не відрізняється і становить 1 випадок на 600-700 новонароджених. На сьогодні завдяки сучасним технологіям та методам виявлення СД на етапі розвитку плоду, це співвідношення змінилося на 1:1100 дітей. Синдром Дауна відноситься до групи захворювань, які супроводжуються високим ступенем летальності, що пов’язано із супутніми захворюваннями. Але медицина не стоїть на місці, тому при сприятливому медичному спостереженні супутньої патології, такі пацієнти можуть прожити  до 50 років.

Захворювання серцево-судинної системи

У дітей із СД в 50% випадків виявляються вроджені вади серця, що приводить до високої смертності дітей першого року життя. До найбільш частих з них відносяться:

-        дефект міжпередсердної перетинки (ДМПП) – 30,25;

-        загальний відкритий атріовентрикулярний канал – 24,1%;

-        дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП) – 23,1%;

-        поєднання ДМПП та ДМШП – 10,8%;

-        вади серця, що супроводжуються стенозом легеневої артерії – 11,8%.

      Обстеження усіх немовлят має включати щонайменш уважне фізикальне обстеження та аналіз результатів ЕКГ незалежно від того, чи робили ехокардіограму плоду та ультразвукову діагностику. Досвідчений кардіолог має розглянути усі проблемні аспекти, виявлені за результатами перших обстежень. При своєчасному консервативному та оперативному лікуванні вада може бути до ведена до стану, який не заважатиме дитині жити. Тахіпное, труднощі у харчуванні та поганий набір ваги можуть вказувати на серцеву недостатність. Медичні заходи контролю стану, включаючи нутритивну підтримку, можуть бути необхідними до того часу, як дитині буде зроблено кардіологічне хірургічне втручання для коригування аномалій. Діти до 1 року та молодшого віку з СД також мають підвищений ризик розвитку легеневої гіпертензії навіть за відсутності внутрішньосерцевих анатомічних вад. Люди з ураженнями серця мають підвищений ризик інфекційного ендокардиту. Їхнім батькам слід надати усну та письмову консультацію про профілактику ендокардиту. Ретельна оцінка серця може бути показана перед деякими стоматологічними процедурами.

Пухлини

Нехронічний мієлопроліферативний розлад спостерігається майже виключно у новонароджених малюків з СД та є відносно поширеним для цієї популяції (10%). Як правило, нехронічний мієлопроліферативний розлад проходить протягом перших 3 місяців життя, але такі пацієнти мають підвищений ризик розвитку лейкемії в наступному (10-30%). Поліцитемія також є поширеною у дітей з СД (18-64%) і може вимагати ретельних медичних заходів. Батьки малюків з нехронічним мієлопроліферативним розладом і поліцитемією повинні одержати консультацію щодо ризиків розвитку лейкемії та бути ознайомлені з ознаками, серед яких є легка поява синців, петехій, початок летаргії (стан, подібний на сон і характеризується відсутністю реакцій на зовнішній подразник) або зміни у харчуванні.

З'ясувалося, що поширення пухлинних захворювань у людей з СД значно відрізняється від захворюваності інших груп населення. З 1998 р. було проведено безліч дослідження з цього приводу. Якщо підсумувати їх результати, то висновки будуть такими: смертність і захворюваність на лейкемію серед людей із СД в 10-30 разів вище, ніж у інших людей, кількість солідних пухлин (включаючи пухлини яєчок) у 2-13 разів вище, кількість випадків захворювання на рак печінки у 2-7 разів вище.

Найбільш частими з пухлин є лейкемія. Гострий лімфобластний лейкоз зустрічається в дітей із СД в 10 разів частіше, ніж у звичайних, а мегакаріобластна форма гострого мієлоїдного лейкозу – в 50 разів частіше. У людей із СД в 12 разів частіш виявляють солідні пухлини і в 7 разів частіше – рак печінки. Захворюваність на рак легень та рак грудей в 0,5 разів частіше. Ні в одному дослідженні не згадувалися оральні види пухлинних захворювань у людей із СД. Низька кількість випадків пухлин легенів або горла пояснити досить просто - люди із СД значно рідше курять . А не настільки висока захворюваність на рак грудей частково пояснюється низьким рівнем гормону естрогену, що виробляється в організмі людей з СД.

Розлади щитовидної залози.

         Гіпотиреоз або зниження функції щитовидної залози зустрічається у третини хворих із СД. Близько 10% популяції шкільного віку вже мають некомпенсований гіпотиреоз. Причинами можуть бути вроджений гіпотиреоз (ризик 1%) з народження та її враження імунною системою організму. Слід одержати дані про концентрацію тиреотропного гормону, якщо при скринінгу новонародженого вимірюється тільки вміст вільного тироксину (Т4).  Багато малюків з СД мають дещо підвищену концентрацію тиреотропного гормону та нормальний рівень вільного тироксину. Догляд за дитиною з аномальними показниками концентрації тиреотропного гормону або вільного тироксину має обговорюватися з дитячим ендокринологом. Якщо не контролювати роботу щитовидної залози щороку та не проводити замісну терапію (L-тироксином) під контролем рівня гормонів щитовидної залози  у крові, у дитини можуть розвинутися психічні розлади. Якщо проблеми з щитовидною залозою вроджені, лікування триває усе життя, якщо набуті, терміни можуть бути різними.

      Захворювання шлунково-кишкового тракту

         Багато рідких аномалій шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є більш поширеними у осіб з СД. Одні з них можуть бути виявлені при народженні, інші з’являються тільки з часом. Найбільш типові порушення надаються у переліку нижче:

      Порушення, що можуть проявлятися у період новонародженості: 1) атрезія або стеноз ануса – анальний отвір відсутній або дуже малий. Це порушення потребує хірургічної корекції, що передбачає збереження або створення сфінктера (м’язового кільця), яке закриває отвір.

      Атрезія, стеноз або мембрана дванадцятипалої кишки – закритий, надто звужений або частково заблокований прохід від шлунку до тонкого кишківника. Ступінь блокування може бути такою, що перешкоджає проходженню будь-якої їжі зі шлунка, що у новонароджених проявляється блюванням і неспроможністю приймати їжу. Часткова обструкція може уповільнювати прохід їжі та залишатися непомітною, доки такі симптоми, як блювання та погане годування, не стануть очевидними. Це порушення також потребує хірургічної корекції для усунення проблеми.

       Хвороба Гіршпрунга – на ділянках нижньої частини шлунку відсутні важливі нервові клітини, що допомагають просувати далі перетравлену їжу. Більш великі уражені ділянки спричиняють більш ранні помітні симптоми тяжкого закрепу. Менші ділянки можуть викликати змінну картину симптомів, яку набагато складніше розпізнати. Необхідна операція з видалення уражених ділянок.

Порушення, що виявляються у дітей впродовж першого року життя або пізніше:

1)       Проблеми вигодовування, пов’язані з затримкою/порушеннями смоктання та ковтання. У більшості випадків проблема полягає у затримці формування функції ковтання, і з часом відбувається покращення. Пильне слідкування за консистенцією та густиною їжі зменшує ризик вдихання, а також інших проблем прийому їжі та відповідної поведінки, що можуть виникати у зв’язку з цим порушенням.

2)       Більш помірні стеноз або мембрана дванадцятипалої кишки в області переходу зі шлунка до кишківника можуть мати доволі невиражені симптоми, які складно розпізнавати.

3)       Хвороба Гіршпрунга (особливо на малій ділянці).

4)       Целіакія (ця алергія може виникати у будь-якому віці).

5)       Інші причини закрепу або змінної картини роботи кишківника:

a)       медичні порушення (наприклад, синдром «натягнутого спинного мозку»)

b)      психологічні/функціональні/пов’язані з поведінкою (наприклад, енкопрез)

c)       гіпотонія, особливо при низькому рівні активності

У дітей, раціон харчування яких включає глютен, під час кожного профілактичного візиту необхідно перевіряти наявність симптомів, які потенційно можуть бути пов’язані з целіакією (діарея, тривалі закрепи, уповільнення росту, безпричинна зупинка набору ваги та відставання у розвитку, анемія, абдомінальні болі або здуття живота, стійкі порушення розвитку або поведінки).

При закрепах також необхідно провести обстеження на предмет недостатності раціону харчування, обмеженого споживання рідини, гіпотонії, гіпофункції щитовидної залози або аномалій шлунково-кишкового тракту, в тому числі стенозу або хвороби Гіршпрунга, стосовно чого існує підвищений ризик. При тяжкому прояві гастроезофагеального рефлексу (закид шлункового вмісту в стравохід) або якщо це є чинником кардіореспіраторних порушень або безпричинної зупинки набору ваги та відставання в розвитку, необхідне направлення до спеціаліста для відповідного медичного втручання.

Безпліддя

В більшості випадків чоловіки із СД є безплідними, що пов'язано із порушенням розвитку сперматозоїдів. Жінки із СД здатні народити, але часто їх вагітність закінчується передчасними пологами або викиднем. Також є висока ймовірність народження дитини із СД (50%).

Захворювання нервової системи

Діти з СД  мають підвищений ризик розвитку судом, у тому числі інфантильних спазмів (1-13%), а також інших захворювань, зокрема хвороби мойя-мойя (рідкісне хронічне прогресуюче захворювання судин головного мозку, для якого характерно повільне звуження просвіту внутрішньочерепних сегментів внутрішніх сонних артерій та початкових відділів передніх мозкових артерій і середніх мозкових артерій аж до їх оклюзії).

Люди, які страждають на СД, знаходяться в підвищеній зоні ризику розвитку епілепсії та хвороби Альцгеймера. У віці до 50 років ризик захворювання на деменцію зростає з 10% від 25%. Люди із СД у віці 50 років мають ризик на 50% вищий страждати на цю недугу, ніж звичайні люди. Складність виявлення хвороби Альцгеймера у людей із СД полягає в тому, що ознаки СД подібні до ознак хвороби Альцгеймера.

Захворювання органів зору

При обструкції носослізного протоку необхідно направити на оцінювання щодо застосування хірургічної корекції протоків, якщо такий стан не нормалізується до 9 або 12 місяців.

В більш старшому віці найбільш частими у людей із СД є далекозорість, близорукість, астигматизм. При цьому пацієнтам із СД  підбирають окуляри, до яких їм звикнути складніше, ніж звичайним особам. Практично кожен другий хворий на СД мають косоокість, що може потребувати оперативного втручання. Правда, може  статися так, що однієї операції виявиться недостатньо.

Найбільш серйозні проблеми у пацієнтів із СД пов’язані із вродженими катарактами та глаукомами. Катаракта, яка супроводжується втратою чіткості бачення, може призвести до того, що мозок не навчиться «бачити». Якщо лікування катаракти у дорослих можна відкласти, у дітей – в жодному разі.

Проблеми із слухом

Раніше, коли не було сучасних методів лікування проблем, пов’язаних  зі слухом, 38-78% людей із СД втрачали слух. На сьогодні 98% хворих у зв’язку із розвитком діагностики та лікування хронічних захворювань органу слуху, не мають проблем з цим органом чуття. Вроджена втрата слуху, виявлена за допомогою об’єктивного обстеження, такого як слуховий викликаний потенціал або реєстрація отоакустичної емісії, при народженні, відповідно до рекомендацій щодо універсального аудіологічного скринінгу новонароджених. Необхідно провести всі необхідні контрольні обстеження до досягнення віку 3 місяці. У більш старшому віці у дітей із СД існує ризик розвитку середнього отиту (50-70%), що потребує профілактики ГРЗ та своєчасної консультації ЛОР-лікарем.

Захворювання органів дихання

У зв’язку із анатомічними особливостями розвитку ротоглотки та великого язика у хворих із СД може спостерігатися зупинка дихання уві сні. Якщо це не заважає хворому, лікування не проводять. У важких випадках може бути проведена операція по зменшенню язика, внаслідок цього не лише вирішується проблема з диханням, але й збільшується здатність говорити більш зрозуміло.

При тяжкому прояві стридору (звуження дихальної трубки) або якщо це є чинником кардіореспіраторних порушень або труднощів у харчуванні, необхідне направлення до дитячого пульмонолога для оцінки аномалій будови дихальних шляхів.

Аномалії опорно-рухового апарату

Найбільш частими вадами у людей із СД є дисплазія кульшових суглобів, відсутність одного ребра, викривлення пальців (клинодактилія), деформація грудної клітки. Дисплазія кульшових суглобів призводить до порушення орієнтації голівки та шийки стегнової кістки в просторі відносно вертлюжної западини. Для корекції цієї патології частіше застосовують консервативні методи лікування: подушки, штанці, стремена, шини. Використовують також масаж та лікувальну фізкультуру. У випадках, коли консервативні методи не можуть вирішити поставленого завдання, застосовують різноманітні корегуючи оперативні втручання.

Це далеко неповний перелік супутніх захворювань у людей із СД. Такі пацієнти потребують постійного догляду, кожна зміна в поведінці має серйозно аналізуватися, оскільки це може слугувати сигналом до значних проблем. Проявлена до них любов допоможуть їм відчути себе такими, як усі.

Ознайомитися з адаптованою клінічною настановою «Синдром Дауна» можна за посиланням http://moz.gov.ua/docfiles/dn_20151020_0685_dod_ukp.pdf

http://www.ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/downu2.htm

Інформацію підготувала доц.

кафедри педіатрії та медичної генетики Ластівка І.В.

Міжнародний день стоматолога (International Day of dentist)

Міжнародний день стоматолога (англ. International Day of dentist)  відзначається щорічно, 9 лютого,  в день Святої Аполлонії, має вагомі причини, перша серед яких – дивовижно привабливий образ Аполлонії, що дійшов до нас через століття, майже весь світ відзначає професійне свято. На жаль, цю дату поки ще не визнали офіційно, на державному рівні, і вона не вважається вихідним днем. Та й святкувати у нас в Україні його стали тільки з 1993 року, незважаючи на довгу історію цієї професії, але з кожним роком він набуває все більшої і більшої популярності.  Мета цього дня полягає у підвищенні обізнаності людей правильного догляду за порожниною рота сприяючи цим зменшенню розвитку карієсу. В лікувальних установах, в рамках свята, проходять безкоштовні консультації та профілактичні заходи, майстер-класи з правильного догляду за порожниною рота, ознайомлюють з новими технологіями з відбілювання та прикрашання зубів.

Залучаючи увагу до профілактики, вчасного виявлення та лікування, можна досягти значних позитивних результатів у боротьбі таких зубних захворювань, як карієс та пародонтоз. Адже попередити хворобу набагато легше, ніж лікувати.

Первинна профілактика – це система, державних, медичних, гігієнічних, санітарно-просвітницьких та виховних заходів, спрямованих на попередженнястоматологічних захворювань шляхом усунення причин і умов їх виникнення, а також підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторівоточуючої природної, виробничої і побутової сфери. Вона включає в себе:

Санітарну освіту з питань гігієни порожнини рота

Періодичного обстеження порожнини рота у лікаря для попередження захворювань.

Покращення умов навчання, роботи та проживання

Нормалізацію харчування

Специфічна профілактика, яка передбачає:

а) фторування питної води;

б) місцеве застосування фтористих препаратів;

в) особисту гігієну порожнини рота.

 Вторинна профілактика, яка включає.

а) ранню діагностику карієсу зубів;

б) лікування неускладненого карієсу зубів сучасними методами.

Слід пам’ятати!

Дотримуючись елементарних норм здорової поведінки пам’ятайте

-чищення зубів починається з появи першого зуба;

- навчити дитину дотримуватися правил особистої гігієни та гігієни порожнини рота;

-вживати збалансовану їжу;

- вчасно попереджувати дефіцит мінералів (магнію, цинку, фтору, кальцію і т. п.);

-обмежувати вживання легкозасвоюваних вуглеводів (солодкого);

 -відмовитися від тютюну;

- профілактично відвідувати стоматолога 1 раз на рік.

Матеріал підготувала: асистент кафедри

педіатрії та медичної генетики

Остапчук Валентина Григорівна

Проблема нейроСНІДу в сучасній популяції

(до 1 грудня – День боротьби з СНІДом, Міжнародний день невролога)

Сьогодні абсолютно очевидно, що ВІЛ-інфекція з стадії безсимптомного носійства перейшла в стадію клінічних проявів і увійшла в наші поліклініки і стаціонари. Досвід показав, що дана категорія пацієнтів концентрується не тільки в центрах і кабінетах з профілактики СНІДу, а все частіше звертається до фахівців поліклінік і при неефективності проведеної терапії госпіталізується в стаціонари з різними діагнозами.

Згідно оприлюднених даних обласного центру СНІДу, з ВІЛ-інфекцією у Чернівецькій області проживає 895 осіб, з них 260 – хворих на СНІД. За перше півріччя 2017 року від СНІДу померло 8 мешканців Чернівецької області, у 37 пацієнтів ВІЛ діагностували вперше, 10 з них – діти, народжені від ВІЛ-інфікованих матерів. У 6 осіб з вперше встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції захворювання було діагностовано одразу на ІІІ та IV стадіях.

Вірус імунодефіциту людини передається статевим шляхом, при переливанні компонентів крові, використанні заражених шприців та голок, під час вагітності та пологів, при грудному вигодовуванні; не передається при поцілунках, при кашлі, чханні, плаванні в одному басейні і т.д., оскільки вірус нестійкий в зовнішньому середовищі.

Виділяють дві групи неврологічних проявів, пов'язаних з ВІЛ-інфекцією. Перша група - наслідок безпосереднього, прямого ураження ЦНС і периферичної нервової системи ретровірусом. Друга група включає патологічні стани, які є наслідком імунодефіциту. Це опортуністичні (вторинні або паралельні) інфекції з ураженням центральної та периферичної нервової системи, саркома Капоші з локалізацією в тканинах мозку, первинні лімфоми ЦНС. Безпосередній вплив вірусу на нервову тканину є наслідком біохімічних змін в уражених клітинах і розвитком автоімунних реакцій на антигени мозку. Причиною розвитку неврологічної симптоматики є як прямий цитопатичної ефект, так і порушення взаємодії між клітинами нервової системи за типом дисбалансу в імунній системі. Найчастіше нейроСНІД «маскується» проявами дисциркуляторної енцефалопатії, полінейропатії неуточненого генезу, синдрому розсіяного енцефаломієліту, інсульту, прогресуючої мієлопатії, осередкового ураження головного мозку, лейкоенцефалопатії і ін.

До класичних проявів нейроСНІДу можна віднести:

·     оніміння і парестезії в ногах («обпалена стопа»);

·     утруднення при ходьбі і контактна гіперчутливість;

·     посилення болю в нічний час, зниження болю при опусканні ніг в холодну воду;

·     гіпестезія по типу «шкарпеток» і «рукавичок», зниження вібраційної чутливості до 5-6 секунд, гіпорефлексія, тремор, вегетативні порушення;

·     хворі часто страждають від конкурентних розладів ЦНС і нейропатії, що характеризуються підвищенням колінних рефлексів і згасанням ахіллових.

Класифікація неврологічних синдромів при ВІЛ-інфекції:

Психоневрологічні розлади (умовно обумовлені дією інших етіологічних чинників, умовно не пов'язані з вірусом імунодефіциту людини).

1.1. Неврозоподібні розлади, астенодепресивні синдроми, гострі психогенні порушення як реакція на появу відомостей про власну інфікованість ВІЛ. Посилення психоневрологічних проявів у акцентуйованих (преморбідно скомпрометованих) осіб.

1.2. Церебральні та периферичні вегетативно-судинні дистонії, епілептичний синдром, лікворно-гіпертензивний синдром, цефалгії, вестибулопатії і рефлекторна пірамідна недостатність, зумовлені перенесеними до моменту інфікування захворюваннями нервової системи (наслідками перинатальної патології, травмами черепа, хребта, менінгітами, енцефалітом та ін.).

1.3. Ураженя НС у вигляді енцефалопатій, полінейропатій, ВСД, епілептичного синдрому, ефедронового паркінсонізму і так далі (зумовлені токсичною дією прийому наркотичних речовин, алкоголю та ін. речовинами).

1.4. Посилення соматичної патології (енцефалопатії і церебрастенії), зумовлене загостренням хронічних захворювань внутрішніх органів (нирок, печінки, серця).

1.5. Ятрогенне ураження НС у вигляді енцефалопатії, полінейропатії, ВСД, епілептичного синдрому і синкопальних нападів, що розвиваються у результаті токсичної дії специфічних препаратів і ряду симптоматичних засобів, які використовуються для лікування клінічних проявів ВІЛ-інфекції.

Первинний нейроСНІД, зумовлений дією самого ВІЛ, без клініко-лабораторних ознак імунодефіциту, симптоматики ураження інших органів і систем:

1. СНІД-деменція (ВІЛ-енцефалопатія).

2. Менінгіт (менінгоенцефаліт).

3. Васкулярний нейроСНІД.

4. Вакуолярні мієлопатії (висхідний або поперечний мієліт).

5. Периферичні нейропатії:

6. Енцефаломієлополіневропатії.

7. БАС-подібний синдром.

8. Персистуюча міалгія.

9. Енцефаломіопатія.

Вторинний нейроСНІД, обумовлений розвинутим імунодефіцитом, але внаслідок активації опортуністичних інфекцій.

1. Прогресуюча багатофокусна лейкоенцефалопатія з наростаючою деменцією і підкірковими гіперкінезами (паповавірус).

2. Менінгіти, менінгоенцефаліт (токсоплазмозні, грибкові, криптококкові, герпетичні, цитомегаловірусні, протозойні, туберкульозні).

3. Абсцеси мозку (криптококки, туберкульоз, токсоплазмоз та ін.).

4. Церебральні васкуліти з інфарктами мозку (токсоплазмоз, герпес, туберкульоз).

5. Менінгомієліти (герпетичний ВПГ- 2, ЦМВ, zoster virus).

6. Полірадикулонейропатія.

7. Новоутворення ЦНС: лімфоми мозку (первинні і вторинні); саркома Капоши; недиференційовані пухлини.

Постановка діагнозу "первинний нейроСНІД" украй складна, оскільки немає специфічних критеріїв діагностики, що дозволяють швидко і точно встановити діагноз. До того ж клінічні форми і варіанти різноманітні і часто можуть бути першим і єдиним проявом ВІЛ-інфекції, коли пацієнт може бути не обізнаний про свій ВІЛ-статус або приховує його від невролога. При підозрі на ВІЛ-етіологію захворювання, згідно із законодавством України, лікар не може без згоди пацієнта провести обстеження.

Клінічно неврологічні прояви мають 70% ВІЛ-інфікованих, проте при пататомічному обстеженні померлих від СНІД у цей показник зростає до 90%. У 45% пацієнтів саме неврологічні прояви ВІЛ-інфекції є первинними, що зобов’язує лікаря-невролога не лише пам’ятати про необхідність своєчасного спрямування такого пацієнта на дообстеження, але й чіткого знання правильної, доцільної та ефективної схеми лікування.

01.12.17 р.

Інформацію підготувала

асистент кафедри педіатрії

та медичної генетики

Хлуновська Л.Ю.

Випускник Чернівецького медичного інституту Ігор Пархуц вкотре передає волонтерську допомогу чернівецьким хворим.

До Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом дітям ендокринологічного віділення було передано співробітниками кафедри педіатрії та медичної генетики частину цієї волонтерської допомоги у вигляді голок до шприц-ручок, тест-смужки до глюкометрів, та деякі ліки хворим дітям на цукровий діабет.

Пацієнти обласної дитячої клінічної лікарні та співробітники щиро дякують за таку допомогу!!!!

До Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом в Обласній дитячій клінічній лікарні м. Чернівці вже який рік поспіль проводиться урочисте святкове дійство для дітей. На святі були присутні співробітники ендокринологічного відділення Обласної дитячої клінічної лікарні та представники кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету (асистенти Ризничук М.О., Хлуновська Л.Ю., Остапчук В.Г.). Також до акції долучилися студенти 4-го ( 23-27 групи та 2 група педіатрів) та 5-го  (16 група) курсів медичного факультету №2 та №4. Студенти подарували дітям із цукровим діабетом, які перебувають на даний час у ендокринологічному відділенні "солодкі" подарунки.

Полінейропатії в дітей при цукровому діабеті: особливості перебігу та лікування

На сьогодні проблема цукрового діабету стоїть гостро не тільки в Україні, а й у світі в цілому. Кожна 9-та людина на планеті страждає на це захворювання, з них 15-20% ‒ діти.

Діабетична нейропатія – ураження периферичної нервової системи у хворих на цукровий діабет. Це найбільш раннє і часте ускладнення цукрового діабету I типу, яке має суттєвий вплив на працездатність і соціальну активність хворих. Дані літератури про поширеність діабетичної полінейропатії у дітей та підлітків із цукровим діабетом I типу суперечливі через відсутність єдиного підходу до діагностики і варіюють від 10 до 72% залежно від використаних методів обстеження.

У етіопатогенезі діабетичної нейропатії відіграють роль кілька чинників:

·        набряк і дегенерація нервових волокон;

·      посилення активності поліолового циклу і, як наслідок, накопичення сорбітолу, недостатність міоінозитолу;

·        порушення ліпідного обміну, посилення перекисного окислення ліпідів;

·        неферментативне глікозилювання білків;

·        метаболічний стрес внаслідок якого підвищене утворення вільних радикалів і зменшення антиоксидантної системи.

Навіть досягши задовільної метаболічної компенсації захворювання, не вдається припинити розвиток нейропатії, у зв’язку з чим проводиться активний пошук патогенетичних методів її профілактики і лікування.

Діабетична полінейропатія (ДП) однаково часто виникає у хворих на обидва типи ЦД, однак у хворих на ЦД 2 типу вона уже може бути на момент діагностування хвороби, тоді як у хворих на ЦД 1 типу вона виникає через кілька років з початку захворювання. Частота розвитку ДП корелює з тривалістю ЦД, тяжкістю перебігу та ступенем компенсації. При тривалій компенсації ЦД частота нейропатії зменшується на 70%.

Клінічним проявом дистальної поліневропатії (ДПН) є:

Сенсорна: Біль в ногах гострий пекучий або ниючий, що посилюється у спокої, особливо вночі, заніміння, парестезії, у т.ч. болючі, напруженість, поколювання, зниження порогу тактильної, больової, температурної чутливості, суглобового відчуття.

Моторна: Нічні судоми в м’язах, слабкість у м’язах, атрофії, нестійкість ходи, зниження ахіллового рефлексу, можуть траплятися мікросимптоми у вигляді зміни зіничних рефлексів, слабкості конвергенції, однобічного зниження рогівкового рефлексу, легка атаксія.

Особливостями дистальної поліневропатії у дітей, що хворі на цукровий діабет 1 типу (ЦД 1) є те, що:

• Найчастіше трапляється дистальна сенсорно-моторна поліневропатія, що проявляється зниженням ахіллового і колінного рефлексів за відсутності помітних порушень чутливості.

• Больовий синдром може бути відсутнім тривалий час, причому у тих, хто захворів на ЦД 1 у віці до 7 років больовий синдром спостерігається рідше, ніж у дітей з дебютом ЦД у віці від 7 до 12 років.

• Зниження вібраційної чутливості відбувається в останню чергу, слідом за зниженням поверхневих видів чутливості і відзначається при тяжких формах дистальної поліневропатії.

• Моторні порушення передують сенсорним.

Обстеження для діагностики ДНП у хворих на ЦД типу 1 проводять через 1 рік після дебюту ЦД.

Необхідні обстеження.

1. Огляд ніг для виявлення сухості шкіри, гіперкератозу, мозолів, інфікованих уражень шкіри, порушеного росту нігтів.

2. Оцінка сухожильних рефлексів (колінного, ахіллового).

3. Оцінка тактильної чутливості (монофіламентом).

4. Оцінка больової чутливості (тупим кінцем голки).

5. Оцінка температурної чутливості.

6. Оцінка пропріоцептивної чутливості (сенситивна атаксія – нестійкість у позі Ромберга)

7. Визначення вібраційної чутливості (градуйованим камертоном).

8. Електроміографія (ЕМГ) - стимуляція сенсорного ікроножного нерва (n. Suralis dextr.) та рухового (n. peroneus dextr.)

- амплітуда потенціалу дії

- амплітуда М-відповіді швидкості поширення збудження

9. Виявлення ортостатичної гіпотензії (зниження АТ > 30 мм рт.ст. при зміні положення з горизонтального в ветрикальне)

10. Проба Вальсальви (прискорення ЧСС при напруженні, натужуванні).

11. Зміна ЧСС на вдиху та на видиху.

Своєчасне лікування дозволить запобігти розвитку і прогресуванню ДНП, покращить перебіг ЦД.

Лікування ДПН призначається залежно від її клінічної форми і стадії. Необхідними лікувальними моментами є:

1. Дотримання ідеального/оптимального глікемічного контролю

2. Медикаментозне лікування: α-ліпоєва (тіоктова) кислота рекомендовані 2 курси на рік. Комплекс вітамінів групи В у віковому дозуванні протягом 2-3 міс.

У разі зниження больової чутливості та наявності судом: нестероїдні протизапальні засоби, трициклічні антидепресанти, карбамазепін, міорелаксанти, протисудомні, судинорозширювальні (пентоксіфіллін, препарати нікотинової кислоти тощо).

3. Фізіотерапевтичне лікування (діадинамотерапія; індуктотермія; магнітотерапія; гелій-неоновий лазер; лазеропунктура; електрофорез з ніктиновою кислотою, еуфіліном, новокаїном, прозеріном на гомілки; вовняні вкутування; контрастні ванни на уражені кінцівки; масаж нижніх кінцівок; гіпербарична оксигенація; мікрохвильова резонансна терапія).

4. ЛФК

Інформацію підготувала асистент кафедри педіатрії та медичної генетики к.мед.н. Ризничук М.О.

3 листопада проведено круглий стіл до Всесвітнього Дня науки на кафедрі педіатрії та медичної генетики

10 листопада 2017 року світ відзначає Всесвітній День науки.

З цієї нагоди бібліотекою було організовано та проведено круглий стіл метою якого було привернути увагу до можливості підвищити результати наукової діяльності наших вчених.

Піднімалися питання доступу до наукових ресурсів за напрямком роботи певної кафедри, можливості публікаційної активності та підвищення іміджу науковця, а також –  швидкого та якісного пошуку наукової інформації та подальшого її оформлення при написанні наукових робіт.

3 листопада 2017 року в рамках Тижня у засіданні круглого столу за темою: «Масиви науково-медичної інформації» взяли участь науковці  кафедри  педіатрії та медичної генетики БДМУ.

Всі заходи підготовлені та проведені завідуючою інформаційно-бібліографічним відділом  Аліною Ширєнковою та провідним бібліотекарем відділу Софією Задерей.

27.04.17 р. проведена відкрита кураторська година зі студентами 4-го медичного факультету на тему «Чорнобиль – минуле та сьогодення». Прочитана лекція асист. Андрійчуком Д.Р. кураторським групам (3 група 2 курс, 5 група 3 курс, 4 група 4 курс). Далі кураторами доц. Швигаром Л.В. та асист. Ризничук М.О. проведено круглі столи зі студентами по вищезгаданй темі. На кураторській годині була присутня гол. Куратор 4-го медичного факультету доц. Семененко С.Б. 

На кафедрі педіатрії та медичної генетики 26.04.17 р. доцентом М.Г.Гінгуляком прочитана лекція та проведена бесіда зі студентами 6 групи (кураторська група) 5 та 4 груп 4-го курсу медичного факультету №1 на тему « Ехо Чорнобиля – 31 рік». Стуженти уважно прослухали лекцію та провели жваве обговорення даної теми.  У процесі обговорення прийняли участь також співробітники кафедри.

Надіємось, що подібне лихо надалі омине не тільки Україну, але і всі країни світу. Слава Героям, які пожертвували своїм життям заради нашого щасливого сьогодення.

Студент БДМУ - призер Олімпіади з медичної генетики

19-22 квітня 2017 року на базі Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру ХНМУ відбувся ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з медичної генетики.

Олімпіада проходила в два тури:  I тур у вигляді тестових завдань і II тур, який складався з ситуаційних задач і розшифровки каріограм. Також в рамках Олімпіади пройшла сесія Малої Генетичної Академії та Школа з медичної генетики, на якій піднімались питання актуальних напрямків розвитку сучасної генетики та цікаві клінічні випадки з практики лікарів Українського інституту клінічної генетики ХНМУ. Також на учасників Олімпіади чекала небанальна культурна програма і можливість приємно провести час в Харкові. 

На урочистому відкритті Олімпіади з вітальним словом і найкращими побажаннями до учасників звернулася професор Гречаніна Олена Яківна, яка  виступила з привітальним словом. В олімпіаді взяли участь 22 учасники, які представляли ВМ(Ф)НЗ і класичні університети України, а саме ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Національний медичний університет ім..А.А.Богомольця, Вінницький національний медичний університет імені  М.І. Пирогова, Запорізький державний медичний університет, Одеський національний медичний університет, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Харківський національний медичний університет.

Метою проведення було виявлення та підтримка обдарованої студентської молоді, стимулювання творчої праці студентів, підвищення якості підготовки фахівців, активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів, системного вдосконалення навчального процесу тощо.

Учасники олімпіади ознайомилися з роботою підрозділів медико-генетичного центру, сучасними методами діагностики в медичній генетиці. Екскурсовод музею ХНМУ ознайомила з історією, славними традиціями і сьогоденням медичного університету.

І призове місце на олімпіаді виборов студент 30-тої групи V-го  курсу БДМУ Босий Роман. Команда студентів ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет» (Босий Роман, Пужняк Юлія, Калабська Анастасія та Невмержицька Людмила) виборола ІІІ командне місце в загальному заліку.

На завершення олімпіади всі учасники отримали пам’ятні призи.  Голова журі ІІ етапу всеукраїнської Олімпіади професор Гречаніна О.Я. та завідувач кафедри Гречаніна Ю.Б. побажали студентам вагомих показників у навчанні.

Інформацію підготувала доц. кафедри педіатрії та медичної генетики Ластівка І.В.

Вітаємо переможців IV міжнародного медико-фармацевтичного конгресу студентів та молодих вчених «Інновації та перспективи сучасної медицини»: студенток Вріщ Оксану Михайлівну та Склярчук Наталію Степанівну, які гідно представили результати своїх наукових праць, виконаних під керівництвом асистента кафедри педіатрії та медичної генетики Хлуновської Людмили Юріївни, та отримали диплом ІІ ступеня на секціях «Медична генетика» та «Педіатрія». Бажаємо успішного продовження науково-дослідної роботи, натхнення, творчих злетів та численних майбутніх перемог!!!

31 березня на базі Вищого державного навчального закладу «Буковинський державний медичний університет» відбулася 

науково-практична конференція «Сучасна дитяча ендокринологія»

Урочисто відкрив симпозіум проректор із наукової роботи і міжнародних зв’язків проф. Іващук О.І. Також з вітальними словами до учасників конференції звернулися начальник Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА проф. Андрієць О.А.

Робота науково-практичної конференції розпочалася з доповіді д.мед.н., завідуючої відділом дитячої та підліткової ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, республіканського позаштатного дитячого ендокринолога Зелінської Н.Б., яка ознайомила присутніх з станом надання спеціалізованої допомого дітям з ендокринною патологією у 2016 році.

Питання високорослості та гігантизму в дітей розкрила к.мед.н. Шевченко І.Ю. з Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м.Київ.

Обговорили доповідь генетичних аспектів ендокринних захворювань у дитячому віці з якою виступила проф. кафедри педіатрії та медичної генетики ВДНЗУ «Буковинський державний медчний університет» Сорокман Т.В.

Актуальним питанням соціально-психологічної реабілітації дітей з порушенням статевого диференціювання була присвячена доповідь зав.центром медико-психологічної та соціальної реабілітації Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАДИТ» МОЗ України м. Київ Анопрієнко О.В.

Сучасний підхід до проведення корегуючих фемінізуючих операцій в дітей з порушенням статевого диференціювання було представлено к.мед.н. Гавриловою І.В. та Бачинською І.В. (Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАДИТ» МОЗ України м. Київ).

Надзвичайно інформативним та цікавим був виступ адвоката Гузь О. про забезпечення прав трансгендерних та інтерсекс дітей в Україні та у світі.

Сучасні можливості генетичної діагностики ендокринних хвороб у світі та в Україні розкрила у своїй доповіді к.мед.н. Глоба Є.В.  (Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м.Київ).

Зі спадковими формами феохромоцитоми в дітей ознайомив слухачів к.мед.н. Товкай О.А. (Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м.Київ).

На конференції були представлені рідкісні клінічні випадки ендокринної патології, зокрема пацієнти з пролактиномою (доповідач - проф. Хижняк О.О. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології НАМН України, м.Харків»); гормонально-активною пухлиною наднирників (доповідач - к.мед.н. Товкай О.А. Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м.Київ); гіпоандрогеногенія у хлопчиків (доповідач - д.мед.н. Будрейко О.А. ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України»); віридбна форма уродженої дисфункції кори надниркових залоз ( доповідачі - к.мед.н. Погадаєва Н.Л. та Бачинська І.В. Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАДИТ» МОЗ України м. Київ); трансгендерна дитина (доповідач - д.мед.н. Зелінська Н.Б. республіканський дитячий ендокринолог).

Після обідньої перерви із доповіддю «Порушення обміну кальцію і вітаміну Д в дітей» виступила д.мед.н. Зелінська Н.Б.

Д.мед.н. Будрейко О.А. представила цікаву доповідь про біосиміляри і копії аналогів інсуліну: що потрібно знати ендокринологам (м.Харків, ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України»).

Про моногенний цукровий діабет в дітей слухачам розповіла в своїй доповіді к.мед.н. Глоба Є.В. (Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м.Київ).

Актуальним питанням нових можливостей безпечного досягнення цілей лікування дітей з цукровим діабетом була присвячена доповідь к.мед.н. Фіщук О.О. (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова).

Особливості регуляції вуглеводного обміну у хворих на бронхіальну астму школярів розповіла Бурденюк-Глов’як Х.П. (ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»).

Питання корекції порушень менструальної функції у дівчат з надмірною масою тіла представила к.мед.н. Боднарюк О.І. (ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»).

Про порушення розвитку статі внаслідок аномалій статевих хромосом доповів к.мед.н. Щербак Ю.О. (Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАДИТ» МОЗ України м. Київ).

Матеріали, представлені на науково-практичній конференціїї, викликали жвавий інтерес у присутніх та широке обговорення у лікарській аудиторії.

Вітаємо гуртківця кафедри педіатрії та медичної генетики студента 10 групи 4 курсу Пилип’юка Андрія Володимировича, який гідно представив результати наукової роботи «Роль аліментарно-режимних факторів у розвитку ерозивно-виразкової патології гастродуоденальної ділянки у дітей», (науковий керівник – к.мед.н., асистент Хлуновська Людмила Юріївна), на XIV-й міжнародній науковій конференції «UMeSCo-2016», яка відбулася 20-23 квітня 2016 року на базі Ужгородського національного університету.

Бажаємо нових звершень та успіхів у подальшій науковій роботі!

Напередодні Великодня студенти 1 групи 2-го курсу медичного факультету № 4 разом із доцентом кафедри педіатрії та медичної генетики Підвисоцькою Н.І. та асистентом кафедри гістології, цитології та ембріології Логуш Л.Г. організували свято писанки для дітей, які перебувають на лікуванні в гастроентерологічному та неврологічному відділеннях Обласної дитячої клінічної лікарні. Студенти-медики розповіли дітям про народні звичаї та особливості святкування Великодня на Україні та разом із дітьми розмальовували писанки-обереги. Дітки були надзвичайно щасливі та раді гостям і охоче залучилися до процесу, наповнюючи кожен візерунок теплом свої маленьких сердець.

Доц. кафедри педіатрії та медичної генетики Підвисоцька Н.І.

Студенти 5-го курсу медичного факультету №2 ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» Пелип Богдан, Молокус Ірина та Шкрібляк Уляна під керівництвом доцента кафедри педіатрії та медичної генетики Підвисоцької Н.І. прийняли участь у ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з медичної генетики «Генетик-2016», який відбувся на базі Харківського національного медичного університету 20-22 квітня 2016 року. В Олімпіаді взяли участь 30 учасників, які представляли вищі медичні навчальні заклади України. Олімпіада проводилась у кілька турів, які включали: генетичну розминку, тестові завдання, аналіз каріограм та розв’язування клінічних інтегрованих завдань. Наші студенти отримали третє командне місце, а студент 26 групи Пелип Богдан зайняв третє призове місце. Вітаємо переможців.

Доц. кафедри педіатрії та медичної генетики Підвисоцька Н.І.

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні проблеми педіатричної дієтології»

Відповідно до затвердженого МОЗ України і НАМН України Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2016 році (розділ «конференції» №90), кафедрою педіатрії та медичної генетики ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» та ВГО «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» 20 квітня 2016 року проведена науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні проблеми педіатричної дієтології». Урочисто відкрив конференцію Президент Асоціації педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України, керівник відділення проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку ДУ «ІПАГ НАМН України», головний позаштатний дитячий гастроентеролог МОЗ України, д.мед.н., професор Шадрін О.Г. Програма конферненції була насиченою, цікавою і різноманітною. Розглядалися питання харчування дітей раннього віку, із синдромом подразненого кишечника (проф. Шадрін О.Г., ДУ «ІПАГ НАМН України»), непереносимістю глютену при типових (к.мед.н. Наумова О.О., голова Асоціації «Українська спілка целіакії») та атипових формах целіакії (професор Сорокман Т.В., ВДНЗ України «БДМУ»), метаболічним синдромом (проф. Сокольник С.В., ВДНЗ України «БДМУ»), харчовою алергією ((проф. Охотнікова О.М. (НМАПО ім. П.Л. Шупика), Зайцева Н.Є. (КМД гастроентерологічний центр)), захворюваннями печінки (д.мед.н., Чернега Н.Ф., ДУ «ІПАГ НАМН України»), синдромі мальабсорбції (к.мед.н. Місник В.П.,  ДУ «ІПАГ НАМН України») та інші. Проф. Марушко Ю.В. (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця) представив результати  використання спороутворюючих пробіотиків у педіатричний практиці, а проф. Крючко Т.О. (ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава) – соняшникової олії та її роль у розвитку дитячого організму. Проблемні питання дієтотерапії в педіатрії жваво обговорювалися не лише науковцями, лікарями, але й батьками, які мали змогу бути присутніми на конференції та отримати відповіді на питання, які їх цікавили. Усі учасники конференції мали можливість ознайомитись з новими продуктами харчування дітей, які представили  фармацевтичні кампанії.

За результатами роботи конференції розроблено рекомендації та прийнято резолюцію, що дозволить покращити харчування здорових та хворих дітей.

Викладачі кафедри педіатрії та медичної генетики Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» провели лекцію та круглий стіл зі студентами 4-го та 5-го курсів медичних факультетів №1, 2, 3, присвячені 30 річниці Чорнобильської катастрофи.

Щоб глибше зрозуміти весь трагізм становища, в яке потрапили мільйони людей, знайти коріння цього всенародного лиха, викладачі кафедри педіатрії та медичної генетики провели заходи, присвячені Чорнобильській катастрофі та її наслідкам.

У ході лекції на тему: «Ехо Чорнобиля» доцент кафедри Гінгуляк М.Г. зробив екскурс в історію Чорнобильської катастрофи. Зазначено, що в результаті аварії на ЧАЕС радіаційному забрудненню піддалися великі території, зокрема Росії, України та Білорусі. Забруднення реєструвалося навіть у країнах Центральної Європи, Скандинавського та Балканського півостровів. Населення відчуло на собі цілий комплекс негативних медичних та соціально-економічних наслідків: радіаційне опромінення, психологічний стрес, евакуацію.

Під час проведення круглого столу зі студентами 50 групи 4-го курсу медичного факультету №3 (к.мед.н., ас. Хлуновська Л.Ю.) та 12 групи 5-го курсу медичного факультету №1 (доц. Підвисоцька Н.І.) було обговорено основні медичні, соціальні та екологічні проблеми Чорнобильської катастрофи. Акцентовано увагу студентів на підвищенні показників уродженої та хромосомної патології у родинах, які зазнали радіоактивного впливу та безпосередньо у сім’ях ліквідаторів. 

Кафедра педіатрії та медичної генетики вітає переможців BIMCO:

1. Секція педіатрія

І місце        Павленко Аліна Вікторівна (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

                  Вишинська Ольга Борисівна (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова)

ІІ місце       Badaiki Winifred (Харківський національний університет ім. В.К,Каразіна)

                  Люта Ольга Романівна  (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

                  Шматко Катерина Сергіївна (Запорізький державний медичний університет)

                  Чорна Марія Андріївна  (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

ІІІ місце      Плюшко Денис Геннадійович (Харківський національний медичний університет ім. В.К. Каразіна)

                  Харина Христина Михайлівна  (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

                  Омельничук Марія Сергіївна ( (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

                  Корнійко Єлизавета Юріївна (Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця)

2. Секція медична генетика

І місце        Молокус Ірина Василівна  (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

ІІ місце       Савич Валентина Георгіївна (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова)

                  Левицький Андрій Степанович (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

ІІІ місце       Антофійчук Юлія Миколавна (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")                                      Лесюк Оксана Зіновіївна (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет"           

                  Громова Тетяна Валеріївна (ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")

Активний гуртківець кафедри педіатрії та медичної генетики студент 18 групи 5 курсу Сучко Костянтин Олегович гідно представив результати наукової роботи «Роль окремих перинатальних факторів у розвитку Helicobacter pylori-асоційованої ерозивно-виразкової патології гастродуоденальної ділянки у дітей», виконаної під керівництвом асистента кафедри Хлуновської Людмили Юріївни, на 85-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю «Інновації в медицині», яка відбулася 24-25 березня 2016 року на базі ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет».

За високий інтелектуальний рівень та досконалу обізнаність у представленій проблематиці Сучко К.О. був нагороджений дипломом ІІ ступеня.

21 березня Відзначено Міжнародний день людини із синдромом Дауна

День проведення Міжнародного дня людини із синдромом Дауна вибраний не випадково, це двадцять перший день третього місяця пов’язаний з 3 копіями 21-ої хромосоми. Вперше цей День став щорічно відзначатися з 2006 року і був заснований на VI міжнародному симпозіумі по синдрому Дауна, проведеному в Пальма де Майорка, за ініціативою правлінь Європейської та Всесвітньої асоціацій Даун-синдром.

Як свідчать статистичні дані, ймовірність народження дитини з синдромом Дауна становить 1:600-800 всіх новонароджених і не залежить від раси, місця проживання, способу життя або соціального становища батьків.

Батьки дітей з синдромом Дауна змушені щодня боротися за гідне існування і майбутнє своїх дітей, долаючи величезний опір і нерозуміння з боку суспільства.

Міжнародний день людини з синдромом Дауна ставить перед собою мету привернути увагу суспільства до проблем людей з обмеженими здібностями, адже вони трохи відрізняються від звичайних людей в плані інтелекту і багато хто з них страждають від уроджених вад серця, але своєю добротою, щирістю і безпосередністю компенсують все те , в чому вони відрізняються від звичайних людей, а часто і перевершують їх.

З метою відзначення Міжнародного дня людини із синдромом Дауна доц. кафедри Ластівка Ірина Володимирівна провела круглий стіл із клінічними ординаторами різних спеціальностей. До їх уваги представлена лекція, в якій було висвітлено причини виникнення, медичні аспекти дітей із синдромом Дауна та особливості реабілітації залежно від віку пацієнта.

Інформацію підготувала доц. кафедри педіатрії та

медичної генетики Ластівка І.В.

3 грудня - Міжнародний день інвалідів

З метою проведення в Україні Міжнародного дня інвалідів, яке відзначається щорічно 3 грудня  та привернення уваги до людей з обмеженими фізичними можливостями викладачі кафедри педіатрії та медичної генетики (Ластівка Ірина Володимирівна, Швигар Леонід Володимирович та Ризничук Мар'яна Олександрівна) організували зустріч студентів із Головою Громадської організації «Всеукраїнська асоціація кришталевих людей» Петровою Любою.

До уваги студентів та викладачів була представлена презентація, в якій було висвітлено роботу організації, основні питання клініки, діагностики та лікування недосконалого остеогенезу. Велика увага приділялася висвітленню умов проживання, побутовому та медико-соціальному забезпеченню дітей-інвалідів.

Після проведення презентації студентам було запропоновано анкетне опитування на тему «Створимо разом безбар’єрне середовище для людей з обмеженими функціональними можливостями”.

У рамках соціологічного дослідження було опитано 154 респонденти. За результатами проведеного дослідження було отримано наступні дані. Опитаним було запропоновано оцінити терпимість нашого суспільства до інвалідів. Думки розподілилися наступним чином: вважають, що так 21%, ні – 68,6%.  На запитання «Чи є інваліди тягарем для держави?» половина  (53%) студентів, вважають, що ні, а 26,0% вважають, що інваліди є тягарем для держави. 81% студентів відповіли запереченням  на запитання «Чи варто із-за фізичних обмежень «вішати» на людину ярлик інвалідності?».

Під час відповіді на запитання «Як можна змінити стан ізоляції інвалідів у суспільстві?», найбільш частими відповідями були: «Створення можливостей для навчання та роботи», «Забезпечення вільного доступу до об’єктів громадського призначення, закладів культури і мистецтва». 

Близько половини респондентів не проти того, щоб поруч з ним мешкала або навчалася з ними в одній групі людина з особливими потребами. Доглядати за людиною з особливими потребами погодилися лише 40% опитуваних.

Після проведення аналізу опитування було винесено на обговорення наступні питання:  «Як подолати стереотипи?» «Як слід говорити з такими людьми?», «Як спілкуватися з людьми з інвалідністю?»

Таким чином, можна зробити висновок, що проблема створення безбар’єрного середовища для інвалідів є надзвичайно актуальною. При цьому важливо зруйнувати як фізичні бар’єри для безперешкодного пересування людей із особливими потребами, так і морально-психологічні стереотипізовані бар’єри міжособистісного спілкування. Рівні можливості для всієї громади – ось пріоритет розвитку справжнього європейського міста, що будує демократичне майбутнє і може бути прикладом для наслідування іншими містами нашої держави.

Та мабуть чи не найголовніша порада. Людина з інвалідністю — не з касти недоторканих, а звичайна людина з неповторним характером, своїми слабкостями та сильними сторонами, своїми мріями. Люди з інвалідністю — нічим не кращі й не гірші від усіх інших людей. Усі різні — усі рівні.

Інформацію підготувала доц.

кафедри педіатрії та медичної

генетики, к.мед.н.                                                         І.В. Ластівка

03.10.2015 року до Дня науки на кафедрі педіатрії та медичної генетики відбулася низка заходів. Так, керівником наукового гуртка з педіатрії, к.мед.н., асистентом Андрійчуком Денисом Романовичем зі студентами 4 курсу був проведений круглий стіл на тему «Синдром циклічного блювання в дітей: новітні підходи до патогенезу та лікування», де також були розглянуті наукові доробки кафедри педіатрії та медичної генетики. Керівник студентського наукового гуртка, к.мед.н., доцент Ластівка Ірина Володимирівна провела круглий стіл на тему «Мікроцефали: люди-щури» зі студентами 5 курсу. Під час проведення обох круглих столів спостерігалася жвава дискусія, висловлення власних теорій та гіпотез. Учасники та модератори круглих столів залишилися задоволеними проведеними заходами. 

ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ В ДІТЕЙ

У Європі з-поміж 2500 різновидів грибів 200 видів є потенційно отруйними, а 80 із них ростуть на території України. При цьому найнебезпечнішими є гриби, отруєння якими представляє реальну загрозу для життя дитини (гриби, що містять отрути гепатонефротропної дії, наприклад бліда поганка). Найчастіше вони зустрічаються в лісових регіонах України – Волинській, Тернопільській, Івано-Франківській, Рівненській областях. В Чернівецькій області щороку реєструють 8-10 випадків отруєння грибами у дітей, в основному резиноїдної дії.

На сьогодні не існує ефективного способу, щоб відрізнити отруйні гриби від хороших їстівних грибів. Однак, незважаючи на це, протягом століть люди через свої смакові пристрасті піддають себе такому смертельного ризику при вживанні грибів. А загрозу здоров'ю представляють не тільки серйозні отруєння отруйними грибами, але також і отруєння їстівними грибами, які були неправильно приготовлені.

Отруєння грибами реєструються у медичних закладах протягом усього року, однак, як підтверджує аналіз, їх пік припадає на кінець літа – початок осені. Щорічно лікарі попереджають населення про небезпеку отруєння грибами, наголошуючи про заборону вживання грибів дітям до 12 років, але захворюваність і летальність при цьому не зменшуються.

Отруєння грибами переважно бувають випадковими (потерпілі впевнені, що вживали їстівні гриби) й здебільшого мають «сімейний» характер. При цьому серед потерпілих нерідко зустрічаються завзяті та досвідчені грибники.

Гриби – це тяжко перетравлююча їжа, а в дітей ще не сформований шлунково-кишковий тракт. Та й діти значно чутливіші до дії токсинів грибів. Це пов'язано з недосконалістю детоксикаційних механізмів дитячого організму. Крім того, не слід забувати, що при однаковій кількості з'їдених грибів у дитини на одиницю маси тіла доводиться вища концентрація токсину, ніж у дорослого.

Більшість отруєнь спричинені, як правило, вживанням пластинчатих отруйних грибів (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, дощовики, шампіньйони), що помилково сприймаються за їстівні та умовно-їстівні гриби (при розламуванні виділяють молочковий сік – дощовики, чорнильний гриб, сморчки та інші) – внаслідок невмілої або неправильної кулінарної їх обробки. Проте спостерігається чимало випадків отруєнь їстівними грибами, що є підставою вважати причинами отруєнь й інші фактори (місце збирання грибів, вік грибів тощо). Найнебезпечнішим грибом вважається бліда поганка та її різновиди, при отруєнні її токсинами реєструється до 99% летальності потерпілих. Це гриб з гепатонефротоксичною дією: при вживанні його в їжу страждають перш за все печінка і нирки, а також уражається нервова система.

Залежно від виду вжитих грибів, наявності в них певних токсинів, часу, що минув від вжитку грибів до перших клінічних прояв, маніфестації типових синдромів загальноприйнятною є посиндромна класифікація грибних отруєнь, яка передбачає їх розподіл на 3 групи:

І. Отруєння грибами з гастроентеротропною дією.

ІІ. Отруєння грибами з нейротропною дією.

ІІІ. Отруєння грибами з гепатонефротропною дією.

Отруєння грибами І групи зумовлено вживанням у їжу грибів різних видів (рядовка отруйна, опеньок несправжній сірчано-жовтий, опеньок несправжній цегляно-червоний, печериця отруйна, печериця темнолоскутна, ентолома отруйна, ентолома сіра отруйна), спільною для яких є наявність у грибах подразнюючих речовин та біогенних амінів, які, як правило, не мають резорбтивної дії. Клінічна картина при отруєнні ними доволі характерна: швидкий початок захворювання (через 20 хвилин, рідше – за 2-3 години від вживання), клініка гастроентериту, що продовжується, як правило, від декількох годин до доби. За відсутності супутніх суб- та декомпенсованих захворювань від отруєнь грибами цієї групи хворі не помирають. Прогноз сприятливий. Лікування симптоматичне. В основному направлено на поновлення водно-електролітних втрат, деконтамінацію отрути, що не всмокталася (активоване вугілля всередину, доза 1 г/кг маси тіла, сорбіт 1 г/кг маси тіла при відсутності проносу). Антидотних засобів не існує.

До отруєнь грибами ІІ групи найчастіше призводить вживання досить небезпечних Inocybe рatujara, Amanita muscaria, Amanita panterina, Clitocybe dealbata, Clitocybe cerusata, Omphalotus olearius та деяких інших. Перші клінічні прояви –  у період від 30 хвилин до 2 годин. Залежно від виду грибів у них містяться речовини, що зумовлюють клінічну картину отруєння (мускарин, мускаридин). При переважанні вмісту мускарину (при отруєнні грибами Inocybe patujara, Amanita muscaria, Amanita panterina) у клінічній картині превалює холінернічний синдром: міоз, слиновиділення, бронхорея, бронхоконстрикція, нападоподібний різкий біль у животі, нудота, блювання, пронос. Домішки мускаридину та речовин із подібною йому дією проявляються у цих хворих мідріазом, сльозотечею, пітливістю, згодом приєднується ураження центральної нервової системи: сплутана свідомість, марення, загальмованість, дезорієнтація, що пізніше змінюється сопорозним станом. При отруєнні грибами, у яких переважає мускаридин (гриби Clitocybe dealbata, Clitocybe cerusata, Omphalotus olearius) та його похідні –  іботенова кислота, мусцимол, на перший план виступає антихолінергічний синдром, що проявляється в першу чергу порушенням свідомості: поведінковими порушеннями, психомоторним збудженням, маренням, галюцинаціями, мідріазом, пітливістю, судомами, уповільненням перистальтики аж до розвитку динамічної кишкової непрохідності. Найбільш небезпечними грибами цієї групи є Inocybe рatujara, інші види Inocybe та Clitocybe. Смертельні випадки зустрічаються рідко, найчастіше в перші декілька годин або на другу добу після отруєння і переважно зумовлені токсичним впливом грибних токсинів на судинні центри стовбура головного мозку. При сприятливому перебігу отруєння видужання настає за 1-2 доби.

До отруєнь грибами ІІІ групи відносяться найбільш життєнебезпечні отруєння, які обумовлюють до 60 % летальності при отруєнні блідою поганкою у хворих на стадії токсичного гастроентероколіту, які не зверталися за медичною допомогою (2-га – 3-тя доба хвороби) та 10-15 %  –  у спеціалізованих відділеннях інтенсивної терапії. Клінічні прояви при вживанні у їжу грибів цієї групи характеризуються спочатку розвитком явищ гострого гастроентериту/гастроентероколіту, що виникає через 6–10 год після вживання цих грибів у їжу (в окремих випадках початок відстрочується до 24 год і більше). Пацієнти при цьому можуть втрачати значну кількість рідини й електролітів, часом ці зміни стають причиною вкрай тяжкого стану потерпілих.

Грибні токсини блідої поганки є термостабільними і не розкладаються при кулінарній обробці. Тому навіть довготривала термічна обробка грибів не вберігає від розвитку отруєння.

До групи грибів гепатонефротоксичної дії також входять гриб-парасоля коричнево-сіро-червоний, гриб-парасоля коричнево-вишневий, строчки (Gyromytra esculenta, G.іnfula й інші), які через 6-12 годин викликають гіромітровий синдром: монометилгідразинові похідні, інгібуючи піридоксин- фосфокіназу, порушують синтез ГАМК і клінічно проявляються гастроентеритом, помірною гіпертермією та судомами. Може відбуватися гемоліз еритроцитів з виходом вільного гемоглобіну до плазми, згодом перетворення його у солянокислий гематин з подальшою блокадою ниркових канальців та розвитком гострої ниркової недостатності.

Павутинники (Cortinarius orellanus, Cortinarius gentilis та інші) більше як через добу після їх вживання можуть викликати орелановий синдром: помірні болі в епігастрії, правому підребер’ї, нудоту, блювання, відчуття тяжкості в ділянці попереку. Розвивається олігурія, яка згодом може перейти в анурію, що потребує проведення гемодіалізу. Отруєння грибами, які зумовлюють гіромітровий та орелановий синдроми навіть у масштабах України рідкісні й досить мало впливають на епідеміологію грибних отруєнь та смертність від них.

Головним принципом як лікарської, так і долікарської медичної допомоги при отруєнні грибами є видалення токсину, що не всмоктався. Важливо викликати блювання (якщо не було мимовільної блювоти) і промити шлунок, випити води з активованим вугіллям. Варто зазначити, що кількість активованого вугілля повинна бути достатньою – не менше ніж 0,5-1 г/кг маси тіла. Якщо діарея відсутня, до активованого вугілля можна додати послаблюючий засіб (найбільш простий і доступний засіб – сорбіт – 1-2 г/кг маси тіла в добу в 2-3 прийоми залежно від ефекту). Та хочу наголосити – при будь-якій підозрі на отруєння грибами негайно звертайтеся до лікаря.

Найкраща профілактика отруєння грибами – відмовитись від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі і споживати штучно вирощені печериці та гливи, які продаються у магазинах.

Якщо все таки вирушаєте у ліс по гриби, необхідно знати наступне:

- ніколи не збирайте грибів, яких не знаєте;

- збирайте губчасті гриби – «білі», «бабки», «моховики» тощо – від них найменше отруєнь;

- зібрані гриби ще раз ретельно перевірте: якщо гриб викликає хоч найменший сумнів або старий – краще його позбудьтеся;

- перед приготуванням страв гриби необхідно добре промити і обов'язково відварити у підсоленій воді протягом 10-15 хвилин, а перед сушінням – обтерти вологою тканиною;

- ніколи не застосовуйте "домашні" методи визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок – вони помилкові;

- страви з грибів необхідно зберігати на холоді в емальованому посуді, але не більше ніж 24 години;

- не вживайте сирих дикорослих грибів;

- не давайте страв з грибів дітям;

- не варто вживати гриби вагітним і матерям, що годують дітей груддю.

 Денис Романович Андрійчук,

к.мед.н., асистент кафедри педіатрії

та медичної генетики, дитячий анестезіолог

22-24 квітня на базі Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру ХНМУ відбувся ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з медичної генетики. 

Олімпіада проводилась у 2 тури, які включали: письмове інтегроване завдання; розв’язання задач.

На урочистому відкритті Олімпіади з вітальним словом і найкращими побажаннями до учасників звернулася професор Гречаніна Олена Яківна, яка  виступила з привітальним словом. До заходу долучилося 19 учасників, які представляли ВМ(Ф)НЗ і класичні університети України, а саме Буковинський державний медичний університет, Вінницький національний медичний університет імені  М.І. Пирогова, Запорізький державний медичний університет, Одеський національний медичний університет, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Харківський національний медичний університет.

Метою проведення було виявлення та підтримка обдарованої студентської молоді, стимулювання творчої праці студентів, підвищення якості підготовки фахівців, активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів, системного вдосконалення навчального процесу тощо.

Учасники олімпіади ознайомилися з роботою підрозділів медико-генетичного центру, сучасними методами діагностики в медичній генетиці. Екскурсовод музею ХНМУ ознайомила з історією, славними традиціями і сьогоденням медичного університету.

ІІІ призове місце на олімпіаді виборов студент 5-го курсу БДМУ Патрабой Віктор. Карпенко Юлія посіла 10 місце.

На завершення Голова журі ІІ етапу всеукраїнської Олімпіади професор Гречаніна О.Я. побажала студентам вагомих показників у навчанні, науко

Інформацію підготувала доцент кафедри

педіатрії та медичної генетики Ластівка І.В.

3 березня 2015 року вперше відзначатиметься щорічний

Всесвітній день запобігання вродженим вадам розвитку

(Прес-реліз)

Уроджені вади розвитку (УВР) - основна причина малюкової смертності в розвинутих країнах світу. Тому 12 провідних організацій світу з охорони здоров’я оголосили 3 березня 2015 року першим щорічним Всесвітнім днем запобігання вродженим вадам розвитку. Мета цього Дня у всьому світі - покращити поінформованість суспільства про причини УВР, запровадити програми первинної профілактики ВВР, розширити мережу інформаційних ресурсів і служб з опіки хворих та їхніх сімей.

Проблеми, пов‘язані з УВР, особливо актуальні для населення Чернівецької області і України загалом. Сучасною наукою доведено, що на виникнення більшості УВР у дітей впливають чинники навколишнього середовища (тератогенні чинники), зокрема, іонізуюче опромінення, алкоголь, дефіцит мікронутрієнтів, негативний вплив яких можна зменшити або усунути, і тим самим значно знизити ризики і частоту УВР.  

Результати досліджень свідчать:

1)      Кількість ВНТ можна зменшити на 50%. Кошти, необхідні для запобігання ВНТ шляхом застосування фолієвої кислоти у таблетках жінками репродуктивного віку, є мінімальними.

2)      Необхідна широка освітня кампанія про негативний вплив алкоголю на розвиток дитини до народження, яка сприятиме запобіганню мікроцефалії та інших УВР.

3)      За допомогою популяційного моніторингу ВВР можна достовірно оцінити ефективність вищевказаних заходів.

«НАЙКРАЩИЙ СТАРТ У ЖИТТІ – ЦЕ НАРОДЖЕННЯ БЕЗ УРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ, ЯКИМ МОЖНА ЗАПОБІГТИ»

Для отримання інформаційних матеріалів з питань ВВР звертайтеся на кафедру педіатрії та медичної генетики БДМУ, Антенатальний центр охорони плоду та медичної генетики Обласного медико-діагностичного центру, а також omninetukr@gmail.com         

Ми, члени "OMNI-мережі для дітей" у Всесвітній День запобігання уродженим вадам розвитку закликаємо! Радимо переглянути  https://www.youtube.com/watch?v=vsNMQeald1M        

Згідно з наказом Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації 27 лютого 2015 року на базі обласної дитячої клінічної лікарні (проспект Незалежності, 98) відбулося засідання обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України». 

У роботі асоціації прийняли участь педіатри-гастроентерологи Чернівецької області та міста Чернівці. Відкрила засідання голова обласного осередку педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів, д.мед.н., професор, завідувач кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету Сорокман Таміла Василівна привітанням нових членів ВГО «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» та врученням їм іменних посвідчень. Після чого, професор Сорокман Т.В. провела порівняльний аналіз захворюваності та поширеності патології шлунково-кишкового тракту серед дитячого населення в цілому по України та у Чернівецькій області за 2013-2014 рр. та висвітлила основні напрямки роботи гастроентерологічної служби на 2015 рік. Обласний позаштатний дитячий гастроентеролог ДОЗУ Чернівецької ОДА, лікар вищої категорії Зимагорова Ніна Олександрівна представила звіт про роботу гастроентерологів за 2014 рік, наголосивши на проблеми, що виникали перед педіатрами-гастроентерологами, та запропонувала ряд пропозицій щодо поліпшення якості надання медичної допомоги гастроентерологічним хворим області.

Наукова програма засідання була представлена доповідями фахівців-гастроентерологів кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету: завідувачем кафедри, д.мед.н., професором, педіатром-гастроентерологом вищої категорії Сорокман Т.В. «Харчова алергія: сучасний погляд на проблему» та д.мед.н., професором кафедри, педіатром-гастроентерологом вищої категорії Сокольник С.В. «Алгоритм діагностики та лікування хронічного абдомінального болю в дітей». Представлені тематики викликали жваву дискусію та обговорення у членів засідання.

Завершилося товариство затвердженням плану роботи обласного осередку ВГО «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» на 2015 рік, до наукової частини якого включено для обговорення коло актуальних та суперечливих питань діагностики та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей.

Інформацію підготувала проф. кафедри педіатрїі та медичної генетики, д.мед.н. Сокольник С.В.

Прес-реліз

«Орфанні (рідкісні) захворювання»

7 лютого 2015 р. на кафедрі педіатрії та медичної генетики доц.кафедри Ластрівка І.В. педіатрії та медичної генетики провела круглий стіл зі студентами  5-го курсу на тему: «Орфанні (рідкісні) захворювання у дітей». 

Основні питання:

1)      Визначення та частота орфанних (рідкісних) хвороб у світі та в Україні.

2)      Сучасні методи діагностики та лікування орфанних захворювань.

3)      Демонстрація соціального відео https://www.youtube.com/watch?v=Hs-vh0CcwM8. 

Міжнародний день інвалідів – інтегроване освітнє середовище для кожного

3 грудня 1982 року була прийнята Всесвітня програма дій відносно інвалідів. Програма передбачала розподіл політичних дій, направлених на підтримку інвалідів, по трьох головних напрямах: запобігання інвалідності, відновлення працездатності і створення рівних можливостей для інвалідів.

Проголошення Десятиліття інвалідів ООН в грудні 1982 р. привело до підвищеної активності, спрямованої на поліпшення стану і суспільного положення інвалідів. Особлива увага приділялася залученню нових фінансових ресурсів, поліпшенню можливостей на здобування освіти і роботи та збільшенню активності інвалідів в житті суспільства і країни.

На цьому етапі ООН спільно з Генеральною Асамблеєю, підкреслюючи, що люди з психічними або фізичними відхиленнями повинні користуватися тими ж правами при працевлаштуванні, що і інші кваліфіковані громадяни, прийняла зобов'язання про введення рівних можливостей працевлаштування в Організацію для всіх людей незалежно від їх статі, віросповідання, етнічного походження або інвалідності.

 «1981 р. — Міжнародний рік інвалідів — став ключовою подією в багатолітній боротьбі інвалідів проти дискримінації і сегрегації, в боротьбі за рівні права. Усесвітня програма дій відносно інвалідів, — плід спільної роботи держав — членів ООН і інших організацій, - визнала інвалідів, перш за все як громадян, що володіють всіма відповідними правами і обов'язками.

Публікація в 1989 р. Талліннських керівних принципів для діяльності в області розвитку людських ресурсів стосовно інвалідів прискорила визнання інвалідів як суб'єктів, що самостійно вирішують свою долю, а не індивідуумів, які є залежними об'єктами уряду. Окрім таких цілей як незалежність і повна інтеграція, Керівні принципи підтримали, зокрема, ідею навчання інвалідів в звичайних загальноосвітніх школах і запропонували сприяти засвоєнню інвалідами різних навиків в цілях їх залучення до економічного життя. Керівні принципи передбачають забезпечення можливості для засвоєння соціальних навиків і навиків самодопомоги з метою їх підготовки до самостійного життя. З метою оптимального розвитку людських ресурсів міжнародні установи, а також міжурядові та регіональні організації, були покликані до спільної роботи по навчанню інвалідів.

17 грудня 1991 р. Генеральна Асамблея затвердила Принципи захисту психічно хворих осіб і поліпшення психіатричної допомоги. Двадцять п'ять принципів визначають основні свободи і права. Окрім цього вони включають також право на життя в суспільстві, право діагностики психічного захворювання, права і умови утримання в психіатричних установах. Правила є керівними принципами для держав — членів ООН, спеціалізованих установ, регіональних і міжнародних організацій, допомагають їм глибше оцінити проблеми, що перешкоджають здійсненню основних свобод і прав психічно хворих осіб.

16 грудня 1992 р. Генеральна Асамблея ООН оголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Мета, заради якої цей день був проголошений, - це дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 р. і названа Десятиліттям інвалідів.

    Проведення Міжнародного дня інвалідів спрямовано на привернення уваги до проблем івалідів, захист їх гідності, прав та благополуччя, на переваги, які отримує суспільство від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

Більшість із нас рідко стикається з проблемами інвалідів і майже ніколи ці проблеми не входять у сферу наших безпосередніх турбот. Ми не замислюємося про те, як багато можна зробити для цих людей. За різними оцінками, в Україні проживає близько 2,5 мільйони інвалідів, які становлять 5% населення. Вони є повноцінними членами суспільства і хочуть вільно пересуватися, не відчувати дискримінації у навчанні, працевлаштуванні, мати можливість відвідувати поліклініки, бібліотеки, кінотеатри. В Україні проведення цього дня встановлене Указом Президента, починаючи з 1993 р.  В 2005 р. був ухвалений закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні»,  яким визначені основні принципи створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для функціонування системи підтримки фізичного, психічного і соціального благополуччя інвалідів.

 Цей день підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день інвалідів - день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

Спираючись на ідею забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти для всіх бажаючих, незалежно від стану їх здоров'я, у Буковинському державному медичному університеті були створені і постійно вдосконалюються умови для навчання студентів із інвалідністю. Найголовніша умова навчання для студентів-інвалідів у БДМУ – це єдиний підхід усіх науково-педагогічних співробітників до роботи в інтегрованому освітньому середовищі. У такому середовищі передбачене спільне навчання студентів із функціональними обмеженнями поруч з іншими студентами. Така форма навчання визнає за людьми з інвалідністю рівні права на здобуття освіти і вимагає здійснення політики рівних можливостей у навчальних закладах. Особливістю навчання студентів із інвалідністю є те, що, сприймаючи їх як рівних, до них висуваються такі ж вимоги з боку ВНЗ, як і до решти студентів. Тільки при такому підході до навчання люди з обмеженими фізичними можливостями можуть конкурувати на ринку праці.

     Ніколи не забуваймо, що поруч з нами живуть люди, яким потрібне піклування та увага протягом життя. Підтримка і допомога – це реальний вияв милосердя, людяності та любові до ближнього.

Бажаємо усім міцного здоров'я, щастя, бадьорого духу і благополуччя.

Акція

До Міжнародного дня інваліда в Обласній дитячій клінічній лікарні м. Чернівці проведена акція «Допомога людям з обмеженими можливостями». Дітям-іналідам неврологічного відділення ОДКЛ були придбані медикаменти.  До акції долучилися співробітники неврологічного відділення, кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету (доц. Ластівка І.В., ас. Ризничук М.О., Хлуновська Л.Ю.. Остапчук В.Г.), студенти 4-го та 5-го курсів лікувальних факультетів №1,2 та стоматологічного. Студенти сімнадцятої, вісімнадцятої груп лікувального факультету, перша група 4-го курсу медичних психологів, п’ята група 4-го курсу стоматологічного факультету та 23 група 5-го курсу лікувального факультету на зібрані кошти закупили ліки для хворих дітей.

Матеріал підготувала: доцент кафедри педіатрії та медичної генетики Ірина Ластівка. 

26-27 листопада 2014 року під егідою Міністерства охорони здоров’я України, Асоціації педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України на базі Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці), Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ) та The Children’s Memorial Health Institute (Warsaw) відбувся науковий симпозіум з міжнародною участю «Актуальні питання дитячої гастроентерології та нутриціології» в рамках телемосту Київ-Чернівці-Варшава.

Наукова програма симпозіуму охопила широке коло проблем дитячої гастроентерології, а саме: кислотозалежні захворювання в педіатрії; гастроентерологія раннього віку; питання фармакотерапії в дитячій гастроентерології; актуальні питання дитячої нутриціології та дієтотерапії; проблеми дитячої гематології; впровадження сучасних рекомендацій у медичну практику.

На урочистому відкритті симпозіуму, що відбулося 26 листопада 2014 року, з вітальним словом виступили проректор з наукової роботи і міжнародних зв’язків Буковинського державного медичного університету д.мед.н., професор Іващук О.І., заступник начальника департаменту охорони здоров’я Чернівецької обладміністрації к.мед.н., доцент Поліщук М.І., головний позаштатний дитячий гастроентеролог МОЗ України д.мед.н., професор Шадрін О.Г. та завідувач кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету д.мед.н., професор Сорокман Т.В.

Програма симпозіуму була насиченою, цікавою і різноманітною. На секційних засіданнях було представлено 42 доповіді провідних науковців-дитячих гастроентерологів, педіатрів, в тому числі вчених Буковинського державного медичного університету: д. мед. н., професора, голови обласного осередку Асоціації педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України Сорокман Т.В. «Харчова алергія: сучасний погляд на проблему»; д. мед. н., професора, дитячого гастроентеролога вищої категорії Сокольник С.В. «Диференційований підхід до діагностики та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в дітей» та д. мед. н., професора Годованець Ю.Д. «Етіопатогенетичні механізми та критерії діагностики гастроентерологічних порушень у новонароджених».

Головний позаштатний дитячий гастроентеролог МОЗ України, голова Асоціації педіатрів-гастроентерологів та нутріціологів України» д. мед. н., професор Шадрін О.Г. представив декілька доповідей, в яких висвітлив світові тенденції щодо питань діагностики та лікування гелікобактер-залежних захворювань, гастроінтестінальних розладів при різних типах лактазної недостатності у дітей раннього віку, торкнувся проблем неонатальних жовтяниць. Також з доповідями виступили д.мед.н., професор Денисова М.Ф., д.мед.н., професор Няньковський С.Л. (Львів), д.мед.н., професор Бекетова Г.В. (Київ), д.мед.н., професор Боброва В.І. (Київ), д.мед.н., професор Крючко Т.О. (Полтава), д.мед.н., професор Квашніна Л.В. (Київ), д.мед.н., професор Федорців О.Є. (Тернопіль), д.мед.н., професор Бєлоусова О.Ю. (Харків), д.мед.н., професор Марушко Ю.В. (Київ), д.мед.н., професор Березенко В.С. (Київ), д.мед.н., професор Крамарев С.О. (Київ), д.мед.н., професор Бодня К.І. (Харків), д.мед.н., професор Бережний В.В. (Київ), д.мед.н., професор Больбот Ю.К. (Дніпропетровськ), д.мед.н., професор Лукашук В.Д. (Київ), д.мед.н., професор Терешин В.О. (Луганськ), д.мед.н., професор Лембрик І.С. (Івано-Франківськ) та інші.

Жвавий інтерес викликала доповідь колег з Варшави - Janusz Ksiazyk, MD, PhD та Mikolaj Danko, MD, PhD щодо ефективності пробіотичної терапії  під час та після антибіотикотерапії в дітей.

В рамках телемосту відбулася нарада-семінар позаштатних спеціалістів зі спеціальності: «Дитяча гастроентерологія» та представлено звіт президента Всеукраїнської громадської організації «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» д. мед. н., професора Шадріна Олега Геннадійовича.

Загалом у роботі симпозіуму взяли участь понад 400 науковців, практичних лікарів, лікарів-інтернів  ‑  фахівців з дитячої гастроентерології, педіатрії, неонатології, загальної практики сімейної медицини зі всіх регіонів України, а також Польщі.

Усі учасники конференції мали можливість ознайомитись з новими фармакологічними засобами лікування патології шлунково-кишкового тракту в дитячому віці, які представили  фармацевтичні фірми.

За результатами роботи симпозіуму розроблено рекомендації та прийнято резолюцію, що дозволить покращити діагностику та лікування дітей, хворих на гастроентерологічну патологію.

Професор кафедри педіатрії та медичної генетики, д.мед.н. Сокольник С.В.

До Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом 17 листопада 2014 р. в Обласній дитячій клінічній лікарні м. Чернівці вже який рік поспіль проводяться урочисте святкове дійство для дітей. Діти, які знаходяться зараз на стаціонарному лікуванні разом із медичним персоналом відділення підготували вірші, та вправно відгадували тематичні загадки. На святі були присутні співробітники ендокринологічного відділення Обласної дитячої клінічної лікарні та кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету (доц. Гінгуляк М.Г., асистенти Ризничук М.О., Хлуновська Л.Ю.). Також до акції долучилися студенти 4-го та 6-го курсів лікувальних факультетів № 1, 2. Студенти восьмої, одинадцятої та сімнадцятої груп 4-го курсу та двадцять п’ята група 6-го курсу подарували дітям із цукровим діабетом, які перебувають на даний час у ендокринологічному відділенні "солодкі" подарунки.

Викладачі кафедри педіатрії та медичної генетики 24.04.14 р. провели круглий стіл, присвячений темі "Вакцинопрофілактика в дітей на сучасному етапі. Календар щеплень"

Під час проведення круглого столу, присвяченого вакцинопрофілактиці, студентів ознайомлено з її особливостями в Україні.

У процесі спілкування студентів зацікавив новий календар щеплень та особливості імунізації дітей, які вакцинуються за індивідуальним календарем. Багато запитань стосувалися комбінованих вакцин та їх переваг над моновакцинами. Цікавила студентів і ефективність сучасних схем вакцинопрофілактики. Ретельно було розглянуто абсолютні та тимчасові протипокази до вакцинації та схеми вакцинації в дітей, що перенесли тяжкі інфекції або травми при пологах. Обговорено рекомендовані інтервали між вакцинацією для профілактики кору, паротиту, краснухи і вітряної віспи та введенням препаратів крові, що містять специфічні антитіла.

Також акцентувалася увага на щепленні для профілактики туберкульозу, його особливостях та термінах проведення у доношених та недоношених дітей. Розглядалася вакцинопрофілактика гепатиту В у дітей та декретованих верств населення. Детальна увага приділялася інтервалам між щепленнями та часу проведення ревакцинації. Студентів також зацікавили подальші дії лікаря при пропущенні вакцинації у визначений термін та коли вводити живі вакцини, а коли інактивовані. Розбирався порядок вакцинації людей за епідемічними показаннями. 

К.мед.н., доц. Гінгуляк М.Г.

Щиро вітаємо всіх жінок із святом!

До 70-річчя БДМУ!

Викладачі кафедри педіатрії та медичної генетики провели круглий стіл, присвячений 70-річчю Буковинського державного медичного університету зі студентами

Під час проведення круглого столу, присвяченого 70-річчю Буковинського державного медичного університету, студентів ознайомлено з історією кафедри педіатрії та медичної генетики.

У процесі спілкування студентів зацікавили наукові здобутки кафедри. Багато запитань стосувалися можливостей виконання генетичних досліджень, які були проведені науковцями кафедри. Цікавила студентів і ефективність схем діагностики та лікування, запропонованих та запатентованих співробітниками кафедрами в ході проведених науково-дослідних робіт.

Дослідження кафедри є невід’ємною складовою науково-дослідної роботи університету, спрямовані на здійснення наукових досліджень розвитку педіатрії, а саме гастроентерології і ендокринології, та медичної генетики.  Звернена увага присутніх на тісну співпрацю кафедри із науковцями інших закладів України, США, Німеччини, Румунії та Російської Федерації.

Співробітники кафедри проводять консультативно-лікувальну роботу в базовій лікарні та лікувальних закладах районів області. Майже кожен із співробітників кафедри має другу суміжну спеціалізацію, окрім педіатрії (з дитячої гастроентерології, медичної генетики, дитячої кардіології, функціональної діагностики, дитячої ендокринології, анестезіології), що дозволяє всебічно обстежити пацієнта та, за необхідністю, надати кваліфіковану допомогу.

Під час бесіди виявлено доброзичливе ставлення студентів до колективу кафедри, професіоналізм та гуманність викладачів.

У процесі дискусії зі студентами обговорені перспективи подальшої роботи кафедри педіатрії та медичної генетики, які полягають у підвищенні професійного рівня, педагогічної майстерності та наукової кваліфікації професорсько-викладацького складу, забезпеченні достатнього науково-теоретичного і методичного рівня викладання педіатрії та медичної генетики; використанні у навчальному процесі новітніх інноваційних та інформаційних технологій, інтерактивних методів і засобів навчання; розвитку потенційних здібностей майбутніх дослідників у студентів та підготовці конкурентоспроможних фахівців.

К.мед.н., ас. Підвисоцька Н.І.

08.01.14 р. відбулася апробація кандидатської дисертації аспіранта кафедри педіатрії та медичної генетики Остапчук В.Г. на тему: "Удосконалення антигелікобактерної терапії у дітей хворих на виразкову хворобу з урахуванням поліморфізму гена інтерлейкіну 1 бета". 

Науковий керівник проф. Сорокман Т.В.

Колектив кафедри щиро вітає Остапчук В.Г. з успішною апробацією.

30.12.13 р. відбулася апробація кандидатської дисертації аспіранта кафедри педіатрії та медичної генетики Хлуновської Л.Ю. на тему: "Предиктори прогнозування перебігу та ефективності лікування виразкової хвороби в дітей".

Науковий керівник проф. Сорокман Т.В.

Колектив кафедри щиро вітає Хлуновську Л.Ю. з успішною апробацією.

5 вересня 2013 року вдруге відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні методи діагностики та лікування в педіатричній практиці» на базі кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету спільно з німецько-українською лабораторією «Букінтермед». Конференція присвячена 70-річчю БДМУ. Вітальним словом конференцію відкрили заступник директора департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту Чернівецької обласної державної адміністрації, к.мед.н. Поліщук М.І., дійсний член лабораторної асоціації KV Branderburg і професійного союзу лабораторної медицини П. Торауш (Німеччина) та завідувач кафедри педіатрії та медичної генетики, д.мед., професор Сорокман Т.В.

         Учасникам конференції було представлені різні цікаві доповіді. Професор Сорокман Т.В. доповіла про діагностику та лікування виразкової хвороби в дітей на сучасному етапі, а також про сучасний та оптимальний підхід до призначення ферментних препаратів в педіатричній практиці. Доцент Ластівка І.В. представила доповідь про діагностику захворювань, пов’язаних із порушеннями фолатного циклу. Доповідь доцента Сокольник С.В. була присвячена абдомінальному больовому синдрому в педіатричній практиці та оптимальному підходу до вибору лікарського препарату. Доцент Боднар Г.Б. в свої доповіді звернула увагу на клінічно лабораторні особливості компенсаторних процесів при хронічному органічному запорі у дітей. Доповідь к.мед.н., асистента Андрійчука Д.Р. була присвячена синдрому дегідратації в дітей. Доктором, дійсним членом палати лікарів землі Брандербург та німецького союзу лабораторних лікарів Карстеном Мідлаком та доктором Інною Перкас (Німеччина) був представлений блок лекцій присвячених ендокринологічній лабораторній діагностиці, в якій увійшли питання діагностики цукрового діабету, діагностики дисфункцій щитовидної залози та лабораторної діагностики ендокринної гіпертонії. Кожна доповідь закінчувалася жвавою дискусією, особливо після доповідей німецьких колег.

         Учасники конференцій залишилися задоволеними, оскільки змогли дізнатися багато нового, поспілкуватися між собою та гостями з Німеччини, обсудити нову отриману інформацію. Крім того для учасників форуму відбувся розіграш пам’ятних сувенірів. Кожний учасник отримав сертифікат відповідного зразка. Колективом кафедри педіатрії та медичної генетики та німецькими гостями досягнуто домовленість про подальшу плідну співпрацю. 

Андрійчук Денис Романович,

к.мед.н., асистент кафедри педіатрії та медичної генетики БДМУ

21 березня відзначається Всесвітній день людини з синдромом Дауна

Все, що несподівано змінює наше життя, —

не випадковість.

Воно — у нас самих і чекає

лише зовнішнього приводу

для вираження дією.

Олександр Грін

БОЖА БЛАГОДАТЬ